Редакційні політики

Ethics and Publication Malpractice Statement журналу «Мова: класичне – модерне – постмодерне» сформовано відповідно до стандартів, вимог та рекомендацій, розроблених Committee on Publication Ethics (COPE). Видавнича етика журналу зобов’язує авторів, рецензентів та редакторів (видавців) дотримуватися наведених нижче правил та виконувати наведені нижче обов’язки.

Відповідальність авторів. Автори мають право:

1. у будь-який час подавати до редакції рукопис власної наукової розвідки, що відповідає профілю журналу;
2. звертатися до редакції часопису по інформацію (і отримувати її) про те, чи поданий автором(кою)/авторами рукопис надісланий рецензентам, чи пройшов рецензування, чи прийнятий до друку; у разі відхилення – про причини відхилення;
3. отримувати рецензії експертів на свою статтю, відповідати на зауваження рецензентів чи просити уточнити їх, вносити до рукопису відповідні зміни чи, навпаки, обстоювати власну авторську позицію;
4. звертатися до редакції журналу з питаннями щодо технічних моментів оформлення статті та отримувати відповідну інформацію;
5. відкликати із журналу статтю в будь-який момент до того часу, поки випуск, до якого уміщено відповідну статтю, не передано у видавництво.

Автори зобов’язані:

1. представити в статті детальний виклад ходу дослідження та правильно описати отримані результати, а також надати інформацію про їхнє значення/новизну в контексті наукового напряму, в якому було проведене дослідження;
2. навести в рукописі таку кількість покликань та даних, яка буде достатньою, аби читачі/рецензенти могли перевірити правомірність представлених результатів та їх релевантність стосовно поставлених у статті наукових завдань;
3. тісно співпрацювати з редакцією: оперативно відповідати на запити редакторів про надання вихідних даних, роз’яснень і доказів дотримання етичних норм, а також дозволів на використання авторського права;
4. своєчасно відповідати на зауваження рецензентів, допрацьовувати й повторно подавати свій рукопис до журналу у встановлені терміни;
5. негайно повідомити редакцію журналу про виявлення істотної помилки в опублікованій статті (у разі виявлення помилки) та співпрацювати з редакцією задля виправлення виявленої помилки або відкликання статті (коли виправлення неможливе).

Автори гарантують, що:

1. наданий до друку рукопис є власною працею автора(ки)/авторів, він не був раніше опублікованим та не перебуває на рецензуванні в інших фахових журналах, збірниках тощо;
2. наукове дослідження, результати якого викладені в статті, автор(ка)/автори провели самостійно та ще не оприлюднили в інших наукових публікаціях;
3. усі особи, заявлені як автори статті, зробили реальний внесок у провадження наукового дослідження та оформлення його результатів, а не є особами, що мають лише технічну чи адміністративну причетність до наукового проєкту, в межах якого відбувалася відповідна наукова робота. Оскільки “Мова: класичне – модерне – постмодерне” – лінгвістичний журнал, кількість співавторів обмежена трьома особами;
4. осіб, внески яких у написання статті непрямі або незначні (керівники проєктів, наукові керівники аспірантів/ докторантів, редактори, технічні працівники, колеги, що читали та обговорювали рукопис тощо) згадують у пункті «Подяки» (“Acknowledgments”), розміщеному наприкінці статті чи в примітках;
5. імена співавторів статті розміщені в порядку персонального внеску кожного з них у її написання, і кожен з них відповідає за свою частину спільного дослідження;
6. усі співавтори статті ознайомлені з її остаточною версією, узгодили подані до публікації матеріали, а також погоджуються з правилами її публікації та приймають принципи авторського права за ліцензією Creative Commons “Attribution 4.0 International”;
7. автор(ка)/автори має/мають право на оприлюднення інформації, яка може бути комерційною таємницею (у разі, якщо така у статті є), і це не призведе до виникнення конфлікту інтересів (про це треба повідомити на початку статті);
8. у статті коректно вказано джерела фінансування (якщо такі є) наукового дослідження, результати якого стали підґрунтям представленого редакції рукопису;
9. автор(ка)/автори має/мають письмовий дозвіл на публікацію у статті творів мистецтва, фотографій, ілюстрацій, схем, діаграм, графіків чи інших матеріалів, на які автор(ка)/автори не мають авторських прав, а власник авторських прав цих матеріалів чітко усвідомлює, що згідно з Creative Commons “Attribution 4.0 International” відповідні матеріали разом зі статтею будуть розміщені у відкритому доступі;
10. у наданій до друку статті немає плагіату, тобто прямих чи опосередкованих (прихованих) запозичень із чужих текстів чи матеріалів без наведення відповідного покликання на джерело запозичення.

Автори погоджуються з тим, що:

1. якщо статтю буде прийнято та опубліковано у журналі, вона буде захищена авторським правом згідно з Creative Commons “Attribution 4.0 International”. Це означає, що автор(ка)/автори зберігають свої авторські права на статтю, але вона буде розміщена на сайті часопису у відкритому доступі, і будь-хто матиме змогу вільно (без отримання спеціального дозволу автора або редакції журналу) читати, завантажувати, копіювати, використовувати чи поширювати остаточну версію статті за умови наведення належним чином оформленого покликання на автора(ку)/авторів статті та місце публікації.

Відповідальність за порушення наукової етики:

1. грубе порушення автором(кою)/авторами видавничої/наукової етики призведе до відхилення рукопису або до відкликання уже опублікованої статті;
2. до випадків порушення автором(кою)/авторами видавничої/наукової етики належать такі:
   - виявлення у статті плагіату;
   - внесення до статті результатів досліджень або супровідних матеріалів (ілюстрацій, таблиць, додатків тощо), на які автор(ка)/автори статті не має/ не мають авторського права і не має/ не мають відповідного дозволу від власників авторського права;
   - публікація тих результатів наукового дослідження, які уже було оприлюднено в інших наукових виданнях;
   - одночасне подання тієї самої статті у декілька різних журналів/збірників;
   - подання до редакції статті, яка є перекладом раніше опублікованої статті або частиною чи перекладеною копією докторської дисертації автора;
   - представлення фіктивних результатів, свідоме наведення неточних висновків, спотворення або фальсифікація фактів, на яких ґрунтується дослідження тощо.

Відповідальність рецензентів:

1. Рецензенти виконують свою роботу на безоплатній основі, як волонтери.
2. Рецензенти мають право відмовитися від рецензування надісланої статті, якщо вони на цей час надто завантажені на основному місці роботи і не матимуть змоги написати рецензію вчасно.
3. Рецензент(ка) зобов’язаний(а) на будь-якому етапі праці відмовитися від рецензування статті, повідомивши про це редакцію журналу, якщо, прочитавши її, він/вона зрозуміє, що не є достатньо компетентним(ною), аби належно оцінити рукопис і зробити його експертну оцінку.
4. Виявивши потенційний конфлікт інтересів з автором(кою)/авторами статті або організаціями, де було виконане дослідження, рецензент(ка) повинен(а) відмовитися від надання експертної оцінки рукопису й повідомити про це редакцію журналу.
5. Рецензенти, які зголосилися прорецензувати статтю, повинні надіслати до редакції свої висновки протягом 1 місяця після отримання рукопису, або ж заздалегідь повідомити редколегію про потрібний для рецензування час.
6. Рецензенти повинні враховувати, що інформація, яка стосується змісту надісланих на рецензування рукописів та їх експертної оцінки є конфіденційною, її не можна обговорювати ніде і ні з ким, окрім редакції «Мова: класичне – модерне – постмодерне».
7. Рецензент(ка) робить «сліпе рецензування» рукописів, йому/їй залишаються невідомими прізвища та імена авторів, комунікація з авторами відбувається лише за посередництва редакції журналу.
8. Рецензент(ка) зобов’язаний(а) оцінювати рукописи лише на підставі їхньої академічної та інтелектуальної цінностей, надавати експертну оцінку рукопису максимально об’єктивно, уникаючи політичної, ідеологічної, релігійної, професійної чи персональної заангажованості та не вдаючись до особистих випадів чи образ.
9. За наявності зауважень рецензент(ка) повинен(а) їх якнайдетальніше та якнайзрозуміліше описати та обґрунтувати і надати авторові(ці)/авторам рукопису максимальну допомогу у вдосконаленні статті, навіть у випадках, коли, на думку експерта(ки), стаття не заслуговує на публікацію.
10. Рецензент(ка) зобов’язаний(а) повідомити редакцію у випадку виявлених у рукописові ознак порушення наукової етики (повторна публікація тих самих результатів дослідження; прямий чи прихований плагіат; використання чужих ідей або результатів досліджень без належно оформлених покликань; свідоме фальшування або спотворення наукових результатів, подавання недостовірної інформації тощо).
11. Рецензенти зобов’язані пам’ятати, що рукописи статей є власністю їхніх авторів, передавання рукопису третім особам чи використання будь-якої вміщеної там інформації до публікації відповідної статті у журналі є неприпустимими й будуть розцінені як грубе порушення наукової та видавничої етики.

Відповідальність редакторів:

1. Відповідальний(а) редактор(ка) «Мова: класичне – модерне – постмодерне» у своїй роботі керується редакційною політикою журналу, що визначена та ухвалена редакційною колегією, а також законодавством України в галузі інтелектуальної власності та авторських прав.
2. Відповідальний(а) редактор(ка) та члени редакційної колегії журналу несуть повну відповідальність за науковий рівень опублікованих у журналі статей та за те, щоб вони відповідали правилам і принципам наукової та видавничої етики «Мова: класичне – модерне – постмодерне».
3. Приймаючи рішення про прийняття чи відхилення надісланого до редакції рукопису, відповідальний(а) редактор(ка) повинен(на) консультуватися з членами редакційної колегії та зобов’язаний(а) брати до уваги результати експертних висновків рецензентів.
4. Рішення про прийняття/відхилення поданого до редакції рукопису повинне бути максимально об’єктивним та не може залежати від релігійних, політичних, ідеологічних переконань, сексуальної орієнтації, статі, громадянства, раси чи етнічної належності автора(ки)/авторів.
5. Незалежно від того, чи рукопис прийнято до друку, чи відхилено, відповідальний(а) редактор(ка) та члени редакційної колегії не мають права ділитися інформацією про нього і його зміст, а також не можуть давати доступу до ознайомлення з рукописом нікому, окрім рецензентів, які писатимуть експертний висновок на подану статтю.
6. Відповідальний(а) редактор(ка) і члени редакційної колегії не мають права використовувати у власних працях чи власних інтересах ідеї, матеріали чи текстові фрагменти рукописів статей, поданих до редакції, незалежно від того, чи рукопис прийнято до друку, чи відхилено.
7. Відповідальний(а) редактор(ка) зобов’язаний(а) ужити всіх можливих заходів для того, щоб експерти, які здійснюють «сліпе рецензування» рукописів, не довідалися/не здогадалися, хто є автором рецензованої статті, і, навпаки, щоб автори не довідалися, хто є рецензентом.
8. Приймаючи рішення про те, чи належить рукопис прийняти до публікації, редактори зобов’язані брати до уваги не тільки науковий рівень статті, новизну представлених результатів та чіткість і послідовність викладу матеріалу, але й звертати увагу на те, чи у статті дотримано всіх вимог наукової етики.
9. Зважаючи на те, що рукописи до журналу можуть подавати автори з будь-якої країни світу, а законодавство різних країн у сфері авторських прав, етики інтелектуальної власності та наукової етики відрізняються, у випадку конфліктних ситуацій редактор(ка) може попросити у автора(ки)/авторів офіційного листа, який підтверджуватиме, що спосіб подання дослідницького матеріалу не суперечить правовому порядку його/її/їхньої держави. Лист повинен бути від тієї інстанції, яка у відповідній країні регулює питання інституційної етики та інтелектуальної власності.
10. Редакційна колегія, приймаючи рішення про допрацювання чи відмову у друці статті, керується COPE’s Retraction Guidelines, а також прагне до співпраці з іншими науково-дослідними інституціями та журналами відповідно до COPE’s advice on Cooperation between Research Institutions and Journals on Research Integrity Cases.
11. Редактори, в разі читацьких звернень, реагують лише на ті з них, що стосуються змісту опублікованих матеріалів.

Читачі мають право на:

1. Якісний науковий контент журналу;
2. Вільний доступ до змісту журналу та інформації про редколегію, політики, принципи та правила видання.

ПЛАГІАТ І АВТОРСЬКА ЕТИКА

Редакційна колегія фахового видання «Мова: класичне - модерне - постмодерне» вважає неприйнятною практику плагіату, порушення авторських прав і наукової етики та вживає всіх можливих заходів для недопущення цього, зокрема всі матеріали, подані до журналу, проходять перевірку на плагіат за допомогою програмного забезпечення StrikePlafiarism.

Редакційна колегії визнає відповідальність за належне представлення результатів наукових досліджень, в тому числі з правових та етичних аспектів публікації. У випадку виявлення плагіату у поданих для публікації текстах редколегія залишає за собою право відхилити статтю без дозволу на доопрацювання та повторне представлення й повідомити про факт плагіату інституцію, яку представляє автор.

ПРОЦЕДУРА РОЗГЛЯДУ СКАРГ ЩОДО ПОРУШЕНЬ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ТА ЕТИКИ

Періодичне фахове видання «Мова: класичне - модерне - постмодерне» дотримується високих стандартів якості публікацій та розглядає будь-які повідомлення про порушення академічної доброчесності й етики (фабрикація або фальсифікація даних, плагіат, неправомірне авторство тощо) відповідно до принципів COPE. Автори та співавтори несуть повну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики.

Подача скарги: Скаргу про порушення принципів академічної доброчесності слід надсилати електронною поштою на електронну адресу відповідальної секретарки журналу Наталії Ясакової: n.yasakova@ukma.edu.ua.

Скарга повинна бути чіткою, конкретною та містити докази порушення.

Розгляд скарги: Підтвердження отримання скарги — до 10 робочих днів; розслідування скарги — до 60 робочих днів.

Особа, щодо якої порушено питання про недотримання принципів академічної доброчесності, має право:

ознайомитися з матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення принципів академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

особисто або через представника надавати усні та/або письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у вивченні доказів порушення принципів академічної доброчесності;

знати про дату, час і місце, бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення принципів академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду (п. 8 статті 42 Закону України «Про освіту»).

За підтвердження факту порушення принципів академічної доброчесності можливі такі дії:

відхилення рукопису або відкликання опублікованої статті;

публікація офіційної заяви з описом порушення;

повідомлення установи авторів та відповідних органів;

заборона подавати матеріали до журналу на визначений термін.

Про результати розгляду скарги про порушення принципів академічної доброчесності інформують заявника та авторів у разі доведеного порушення.

Автори та співавтори несуть повну відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики.

ПОЛІТИКА ВІДКЛИКАННЯ ПУБЛІКАЦІЙ

Відкликання тексту наукової статті (ретракція) є механізмом виправлення опублікованої інформації та оповіщення читачів про те, що опублікована наукова стаття містить серйозні недоліки або помилкові дані, яким не можна довіряти. Недостовірність даних може бути результатом як випадковості, так і усвідомлених порушень.

Відкликання наукової статті використовується для інформування читачів про випадки дублювання публікацій (коли автори надсилають той самий матеріал у декілька видань), плагіату та приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їхнього використання.

Основна мета відкликання наукової статті – виправлення та забезпечення цілісності опублікованої у журналі інформації.

Головним приводом та підставою для відкликання статті є порушення етичних принципів журналу:

Наявність неправомірних запозичень тексту;

Дублювання статті в декількох виданнях;

Виявлення у статті фабрикації або фальсифікацій (наприклад, для експериментальних даних досліджень);

Виявлення в статті серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставлять під сумнів наукову цінність матеріалу;

Некоректний склад авторів (до переліку авторів включені особи, що не відповідають критеріям авторства);

Автори мають прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);

Перевидання статті без згоди автора;

Інші порушення етичних принципів журналу.

Приводом для відкликання статті є:

Звернення автора про відкликання статті;

Подання головного редактора журналу.

Порядок відкликання статті:

1. Рішення про відкликання статті приймає редакційна колегієя журналу за поданням головного редактора журналу. Подання має містити інформацію про наявність підстав для відкликання статті, зазначених цими правилами. Рішення про відкликання статті приймають з урахуванням відповіді автора статті, що обґрунтовує його позицію з питання про відкликання статті (за умови надходження даної відповіді).
2. Якщо автор/авторський колектив вважають за необхідне відкликати статтю, вони звертаються до редакції, мотивовано пояснивши причину свого рішення. Редакція відповідає авторам і за наявності підстав для ретракції, вона самостійно здійснює відкликання тексту статті.
3. Якщо редакційна колегія приймає рішення про відкликання тексту статті на підставі власної експертизи або інформації, що надійшла до редакції, про це інформують автора/авторський колектив і від автора очікують відповідь. Якщо автор/авторський колектив ігнорує запит редакції, редакція має право звернутися по допомогу до Комітету з етики наукових досліджень НаУКМА та/або провести ретракцію публікації без урахування думки автора.
4. Рішення про відкликання статті оформлюється протоколом засідання редакційної колегії журналу.
5. Прийнявши рішення відкликати статтю, редакція вказує причину ретракції (в разі виявлення плагіату – із зазначенням джерела запозичення), а також дату ретракції. Стаття і опис статті залишаються на інтернет-сайті журналу у складі відповідного випуску журналу, але на електронну версію тексту наносять напис «ВІДКЛИКАНО» та дату ретракції. Цю ж позначку ставлять у статті та у змісті випуску.
6. Головний редактор журналу направляє до Видавничої Ради протокол засідання редакційної ради журналу, в якому вказує дату проведення засідання, склад присутніх, результати експертизи, обґрунтоване рішення, та заповнену форму:

- ПІБ автора і назва статті

- Назва, том, випуск та рік видання, текст якого відкликають

- Ініціатор відкликання статті

- Підстава для відкликання статті та дата прийняття рішення

- Покликання на сторінку на сайті видання, на якій подано інформацію про ретракцію

- Вихідні дані статті та DOI

- Тематика статті

7. Автору (провідному автору в разі колективного авторства) направляють протокол засідання редакційної колегії журналу з формулюванням, що обґрунтовує причину відкликання статті.
8. Редакційна колегія журналу одночасно з прийняттям рішення про відкликання статті може прийняти рішення про накладення заборони на прийняття до публікації статей від автора ретрагованої статті на певний термін.
9. Інформацію про відкликання статті розміщують на вебсайті журналу.

 

ПРИНЦИПИ СПРАВЕДЛИВОГО ОЦІНЮВАННЯ (DORA)

Журнал підтримує принципи San Francisco Declaration on Research Assessment (DORA). Ми оцінюємо подані матеріали виключно на основі їхнього наукового змісту, методологічної якості та внеску в науку, а не за показниками журналів чи цитованості авторів. Журнал визнає різні форми наукових результатів, включно з теоретичними та емпіричними дослідженнями, наборами даних, критичними виданнями, перекладами, рецензіями.

 

УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ДАНИМИ ТА ПРИНЦИПИ FAIR

Журнал дотримується принципів FAIR у керуванні дослідницькою інформацією. Ми забезпечуємо знаходжуваність (Findable) матеріалів через присвоєння DOI та стандартизовані метадані; доступність (Accessible) завдяки відкритому доступу через нашу платформу; інтероперабельність (Interoperable) шляхом використання загальноприйнятих форматів метаданих; та повторне використання (Reusable) завдяки ліцензуванню за моделлю відкритого доступу і наданню повних бібліографічних та описових даних.
Журнал заохочує авторів розміщувати створені в процесі дослідження дані у відкритих репозиторіях (наприклад, Zenodo, OSF, Figshare або інституційні архіви) з метою забезпечення відкритості, прозорості та можливості повторного використання. Журнал одночасно дотримується етичних норм щодо розповсюдження чутливих та конфіденційних даних досліджень, які можуть бути доступні лише за контрольованого доступу, з обмеженим колом користувачів та після відповідного погодження, при цьому метадані таких матеріалів все одно повинні бути знаходжуваними і описаними відповідно до стандартів FAIR.

ПОЛІТИКА САМОАРХІВУВАННЯ

Препринт

Автор може депонувати препринт (версія документу перед експертним оглядом) у будь-якому сховищі з посиланням на видавця та журнал: ("Це препринт матеріалу, поданого для публікації в журналі "Мова: Класичне - Модерне - Постмодерне", що видається Національним університетом Києво-Могилянська академія).

Постпринт та авторська копія

Автор може депонувати постпринт (версія документу після експертного огляду, з внесеними правками) та авторську копію (машинопис остаточної версії документу) у будь-якому сховищі з посиланням на видавця та журнал: ("Це схвалена до друку рецензована версія статті. Опублікована версія статті доступна у журналі "Мова: Класичне - Модерне - Постмодерне" за посиланням http://dx.doi.org/[DOI статті]").

Версія видавця

Автор може депонувати опубліковану версію видавця (створений видавцем PDF-файл) у будь-якому сховищі та зробити його загальнодоступним з посиланням на видавця та журнал: ("Це опублікована версія статті, доступна у журналі "Мова: Класичне - Модерне - Постмодерне" за посиланням http://dx.doi.org/[DOI статті]").

ПОЛІТИКА ЩОДО АВТОРСТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ ШІ

Періодичне фахове видання «Мова: класичне - модерне - постмодерне» дотримується «Рекомендацій щодо використання ШІ в науковій комунікації», розроблених Європейською асоціацією наукових редакторів, а також діє у відповідності до Політики відповідального використання застосунків генеративного штучного інтелекту (ШІ) в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (Наказ №332 від 29.07.2025 р.). Редакційна колегія ставиться до використання штучного інтелекту як зручного та ефективного інструмента, проте, результати, отримані за його допомогою, мають ретельно перевірятися і фахово інтерпретуватися. З огляду на те, що однією з основних функцій ШІ є генеративна (створення тексту, обробка даних, формування звітів тощо), тож цей інструмент може недоброчесно використовуватися у підготовці наукових статей. Тому політика використання ШІ безпосередньо пов’язана з дотриманням публікаційної етики та принципів академічної доброчесності.

Авторам

Редакційна колегія очікує, що автори добровільно декларуватимуть використання ШІ у підготовці матеріалів до публікації. В статтях технології ШІ не можуть зазначатися як автор або співавтор, оскільки вони не можуть нести відповідальність за точність, цілісність та оригінальність роботи, а саме ці обов'язки є обов'язковими для авторства.

Згідно з «Рекомендаціями щодо використання ШІ в науковій комунікації» автори мають дотримуватися таких принципів:

Цитування та огляд літератури. Не рекомендується використовувати результати ШІ як першоджерела для підтвердження конкретних тверджень, оскільки цитати чи інформація, надані ШІ, можуть бути неточними або сфабрикованими.

Збір, очищення, аналіз та інтерпретація даних. Необхідним є розкриття будь-якого використання штучного інтелекту для збору, очищення, аналізу або інтерпретації даних у розділі «Матеріал дослідження». Ці заяви в ідеалі повинні супроводжуватися відповідними показниками стійкості та достовірності, а також кроками для забезпечення їх відтворюваності.

Генерація даних. Необхідним є розкриття будь-якого використання штучного інтелекту для генерації даних у розділі «Матеріал дослідження». Редактори повинні знати, що згенеровані дані можуть бути чудовим ресурсом для освітніх цілей, але також можуть бути використані для створення фальшивих даних з метою перевірки гіпотез або інших аналізів.

Візуалізація – створення таблиць, рисунків, зображень, відео чи іншого контенту. Необхідним є розкриття будь-якого використання штучного інтелекту для візуалізації та в підписах до цього контенту в розділі «Теоретико-методологійне підґрунтя». Візуалізації, створені за допомогою інструментів ШІ, можуть вимагати додаткових перевірок для забезпечення їхньої достовірності, а також кроків для забезпечення їхньої відтворюваності.

Допустимим може вважатися використання генеративного ШІ лише з метою покращення перекладу тексту або його орфографічної чи стилістичної правильності, тобто лише для покращення читабельності та мовної коректності тексту.

Результати, отримані за допомогою генеративного ШІ, автори мають ретельно перевіряти науково обґрунтованими методами, оскільки ШІ може створювати вигляд надійного, але неправильного, неповного або упередженого результату.

Остаточну відповідальність за зміст матеріалу, відсутність плагіату та мінімізацію упередженості, спричиненої ШІ, несуть автори. Нерозкриття факту використання ШІ вважається порушенням принципів прозорості та наукової етики та може бути підставою для відмови у публікації.

Рецензентам

Оскільки рукопис, поданий на рецензування розглядаєся як конфіденційний документ, то рецензенти не повинні завантажувати його (або будь-яку його частину) в інструмент генеративного ШІ, бо це може порушити конфіденційність та права власності авторів, а у випадку наявності особистої інформації – може порушити права на конфіденційність даних.

Рецензенти не повинні завантажувати свою рецензію в інструмент ШІ (навіть з метою виправлення граматичних помилок та покращення читабельності), оскільки в рецензії може міститися конфіденційна інформацію про рукопис та/або авторів.

Рецензенти не повинні використовувати генеративний ШІ для наукового огляду статті та/або створення коментарів при рецензуванні через потенційні ризики, пов’язані з недоведеною точністю, ефективністю, надійністю та можливою упередженістю висновків щодо рукопису. Рецензент несе відповідальність за зміст рецензії.

Редакційна колегія

Редакційна колегія журналу «Мова: класичне - модерне - постмодерне», розглядаючи поданий рукопис як конфіденційний документ, зобов’язується не завантажувати його (або будь-яку його частину) в інструмент генеративного ШІ, бо це може порушити конфіденційність та права власності авторів, а у випадку наявності особистої інформації – може порушити права на конфіденційність даних.

Редакційна колегія зобов’язується не використовуватися генеративний ШІ для допомоги в процесі оцінювання або прийнятті рішення щодо рукопису через потенційні ризики, пов’язані з недоведеною точністю, ефективністю, надійністю та можливою упередженістю висновків щодо рукопису. Редакційна колегія несе відповідальність за редакційний процес, остаточне рішення та повідомлення про нього авторам.