Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не перебуває на розгляді в редакціях інших журналів.

  • Автор погоджується з редакційною політикою журналу, принципами рецензування й редагування статей, політикою відкритого доступу, положеннями про авторські права та про конфіденційність.

  • Текст відповідає вимогам до стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів.

Керівництво для авторів

ЯК ПОДАТИ СТАТТЮ

Матеріали надсилають електронною поштою технічному секретареві журналу за адресою: l.sehin@ukma.edu.ua

Редакція журналу «Мова: класичне – модерне – постмодерне» приймає до розгляду тексти, присвячені актуальним проблемам мовознавства, за тематичним спрямуванням (див. Галузь і проблематика).

Статті повинні відповідати критеріям науковості:

  • мати наукову новизну, зокрема не дублювати фрагменти вже оприлюднених публікацій або захищеної дисертації автора;
  • не містити надмірної кількості самоцитувань;
  • засвідчувати належну обізнаність автора із найновішою літературою з тематики дослідження (рекомендовано покликатися на авторитетні джерела останніх 5-10 років, зокрема на публікації, проіндексовані в наукометричній базі Scopus;
  • мова викладу має відповідати нормам наукового стилю.

Факт подання матеріалів до журналу є свідченням згоди автора з редакційною політикою журналу, принципами рецензування й редагування статей, політикою відкритого доступу, положеннями про авторські права та про конфіденційність.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

Якщо статтю написано українською мовою, її орфографічне й пунктуаційне оформлення має відповідати чинному “Українському правописові” редакції 2019 року.

Композиційні вимоги до оформлення:

Орієнтовний обсяг від 20 тис. знаків; мови – українська, англійська. Статті, написані якісною англійською мовою, редакція розглядає в першу чергу. Стаття повинна бути чітко структурована й обов’язково містити такі рубрики:

  1. Вступ (Introduction), де формулюють проблему та вказують на її зв’язок із важливими науковими й/ чи практичними завданнями.
  2. Теоретико-методологійне підґрунтя (Theoretical Background), де повинні бути представлені такі елементи: 1) аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких порушено питання з цієї проблеми і на які спирається автор, виділення раніше не вивчених частин загальної проблеми, яким присвячено статтю; 2) формулювання мети статті; 3) окреслення застосованих методів дослідження.
  3. Матеріал дослідження (Data), де вказано матеріал, на якому проведено дослідження.
  4. Результати дослідження (Results and discussion), де викладають основний матеріал дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
  5. Висновки (Conclusions), де наводять висновки та перспективи дослідження.

Кожну рубрику треба подавати з нового абзацу звичайним шрифтом, а назви кожної з рубрик – напівжирним шрифтом. Компонент Результати дослідження (Results and discussion) повинен мати певну назву, пов’язану з темою дослідження; він може складатися з кількох підрубрик.

Технічні вимоги до оформлення:

1. Рукописи (статті, рецензії тощо) подають в електронному варіанті в редакторі Місrosoft Word (Times New Roman, розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см, всі береги – 2 см) у форматі doc. Без переносів у словах.

2. Перед основним текстом статті зазначають метадані статті:

  • Ім’я та прізвище автора (рядковими літерами, курсивом, ліворуч).

  • ORCID-ідентифікатор автора (ORCID ID) (див.: https://orcid.org/) (ліворуч, звичайним шрифтом).

  • Через відступ в один абзацний рядок – назва статті (відцентрована) – (розмір 14, напівжирний шрифт, великі літери).

  • Після назви через відступ в один абзацний рядок подають анотацію (400-500 знаків з пробілами, курсивом) та ключові слова (5-7 слів, курсивом) мовою статті.

3.Вимоги до авторського резюме:

Авторське резюме англійською мовою (Abstract) (1800-2000 знаків з пропусками) є коротким викладом статті, воно може бути опубліковане самостійно, не в супроводі основного тексту, а отже, повинне бути зрозумілим без звернення до самої публікації. 

Авторське резюме (Abstract) повинне містити такі компоненти: 

  • ліворуч – прізвище та ім’я автора; 
  • назва статті (відцентрована, великими напівжирними літерами); 
  • Background (Постановка проблеми); 
  • Сontribution to the research field (Внесок автора у галузь дослідження); 
  • Purpose (Мета статті); 
  • Methods (Методи дослідження); 
  • Results (Основні результати дослідження); 
  • Discussion (Висновки і перспективи); 
  • Keywords (Ключові слова) 5-7 слів. 

Кожен компонент з нового абзацу звичайним шрифтом, а назви кожного з пунктів подають напівжирним шрифтом. Для формулювання внеску автора у галузь дослідження (Сontribution to the research field) варто використовувати такі конструкції: 

The present study raises the possibility that … 
One of the issues that emerges from these findings is … 
These findings may help us to understand … 
This finding, while preliminary, suggests that .… 
This finding has important implications for developing … 
These findings raise intriguing questions regarding the nature and extent of … 
This combination of findings provides some support for the conceptual premise that … 

4. Вимоги до оформлення основного тексту статті:

  • Оформлення покликань у тексті статті має відповідати стандарту APA (7th edition). У круглих дужках слід наводити прізвище автора, рік видання, номер сторінки, наприклад: (Вихованець, 2004, с. 35)/ (Дика & Шведова, 2023, c. 50)/ (Ясакова et al., 2022, c. 12). Між літерою с. (англ. р.) на позначення сторінки й номером сторінки ставлять нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл).
  • Згадуючи в тексті статті науковця, подають першу літеру його імені та прізвище (Л. Теньєр, В. Німчук). Між ініціалом і прізвищем ставлять нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл).
  • За потреби уточнень і зауважень текст статті можуть супроводжуватипосторінкові примітки (нумерація приміток наскрізна – 1, 2, 3...). Примітки (виноски) роблять автоматично (Вставка – Виноска).
  • Цитати подають мовою статті. Архівні та рукописні джерела цитують і публікують мовою оригіналу. Зміст цитат і покликання на відповідні сторінки мають чітко відповідати першоджерелам.
  • Назви будь-яких періодичних видань подають у тексті мовою оригіналу.
  • Ілюстративний матеріал друкують з абзацу, шрифт – Times New Roman, розмір – 12, міжрядковий інтервал – 1, відступ – 1,5. Усі приклади варто нумерувати, номер прикладу подають у круглих дужках. Наприклад:

    Висловлені устами різних спікерів думки про важливість і складність осмислення власної національної ідентичності набули особливого значення, витворюючи окремий наратив. З-поміж інших мовних засобів його сформовано, зокрема, за допомогою національного ми – (1), (2):

    (1) Те, що «Україна — не Росія», тепер уже очевидно для всіх, але це й досі не відповідь на питання, хто ми є. Не давши цю відповідь самим собі, ми заледве можемо розраховувати на належне визнання (07.07).

    (2) У нас багато стереотипів щодо нашої історії, тому що багато століть Україна була колоніальною країною і за нас історію писали росіяни. Тому важливо розуміти нашу власну ідентичність, корені, чому ми такі, які є (05.09).

  • Якщо в статті наведено схеми, їх треба групувати (Вид – Панель інструментів – Малювання – Вибір об’єкта. Тримаючи кнопку “Вибір об’єкта”, виділіть об’єкти, які треба об’єднати у групу, на панелі інструментів “Малювання” натисніть кнопку “Дії”, виберіть команду “Групувати”). Усі малюнки та схеми дублюють в окремому файлі – Petrenko.scheme.
  • Використовують лише такі лапки: «…..». За наявності у цитатах слів у лапках, використовують систему подвійних лапок (лапки в лапках): «…“...”...».
  • Треба розрізняти тире (–) і дефіс (-): відмінність полягає в розмірі та наявності пробілів до і після тире.
  • Імена та прізвища іноземних авторів подають згідно з правилами чинного Українського правопису (§86-100; §104-105).
  • Знак апострофа має виглядати так: ’

5. Вимоги до оформлення списку джерел:

  • Два списки літератури – оригінальний (Список використаної літератури) і транслітерований (References) – подають після основного тексту статті.

  • Список літератури українською мовою (Список використаної літератури) оформлюють згідно зі стандартом APA citation style (7th edition). На початку списку подають джерела, написані кирилицею (за абеткою), за ними – латиницею (за абеткою).

    Детальні вимоги до оформлення джерел та приклади можна подивитися тут – https://library.madonna.edu/citationguide/apa

  • References для електронної версії видання мають відповідати стандарту APA citation style (7th edition). Для полегшення оформлення бібліографії можна скористатися бібліографічними менеджерами, наприклад: Grafiati, Zotero, Mendeley, EndNote, які допоможуть уникнути помилок в оформленні списку літератури.

  • Назви праць, написані мовами з нероманським алфавітом (українська, білоруська, сербська та ін.), прізвища й імена їхніх авторів повинні бути транслітерованими. Варто використовувати офіційну транслітерацію ("паспортна"), затверджену Кабінетом Міністрів України 27 січня 2010 р. (для адекватної транслітерації можна скористатися цим ресурсом: https://slovnyk.ua/translit.php).

  • Списки мають бути ненумерованими.

Положення про конфіденційність

Імена та електронні адреси, вказані користувачами сайту цього журналу, будуть використані лише для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; їх не будуть поширювати та передавати стороннім особам.