Подання

Керівництво для авторів

ЯК ПОДАТИ СТАТТЮ 

Матеріали надсилають електронною поштою технічному секретареві журналу за адресою: l.sehin@ukma.edu.ua 

Редакція журналу «Мова: класичне – модерне – постмодерне» приймає до розгляду тексти, присвячені актуальним проблемам мовознавства, за тематичним спрямуванням (див. Галузь і проблематика). 

Статті повинні відповідати критеріям науковості: 

• мати наукову новизну, зокрема не дублювати фрагменти вже оприлюднених публікацій або захищеної дисертації автора; 

• не містити надмірної кількості самоцитувань; 

• засвідчувати належну обізнаність автора із найновішою літературою з тематики дослідження (рекомендовано покликатися на авторитетні джерела останніх 5-10 років, зокрема на публікації, проіндексовані в наукометричній базі Scopus; 

• мова викладу має відповідати нормам наукового стилю. 

Факт подання матеріалів до журналу є свідченням згоди автора з редакційною політикою журналу, принципами рецензування й редагування статей, політикою відкритого доступу, положеннями про авторські права та про конфіденційність. 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ 

Якщо статтю написано українською мовою, її орфографічне й пунктуаційне оформлення має відповідати чинному “Українському правописові” редакції 2019 року. 

КОМПОЗИЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ: 

Орієнтовний обсяг – від 20 тис. знаків; мови – українська, англійська. Статті, написані якісною англійською мовою, редакція розглядає в першу чергу. Стаття повинна бути чітко структурована й обов’язково містити такі рубрики: 

1. Вступ (Introduction), де формулюють проблему та вказують на її зв’язок із важливими науковими й/ чи практичними завданнями. 
2. Теоретико-методологійне підґрунтя (Theoretical and Methodological Background), де повинні бути представлені такі елементи: 1) аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких порушено питання з цієї проблеми і на які спирається автор, виділення раніше не вивчених частин загальної проблеми, яким присвячено статтю; 2) формулювання мети статті; 3) окреслення застосованих методів дослідження. 
3. Матеріал дослідження (Data), де вказано матеріал, на якому проведено дослідження. 
4. Результати дослідження (Results and discussion), де викладають основний матеріал дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів. 
5. Висновки (Conclusions), де наводять висновки та перспективи дослідження. 

Кожна рубрика має починатися з її порядкового номера й назви, напр.: 1. Вступ, 2. Теоретико-методологійне підґрунтя тощо. Назви кожної з рубрик треба подавати напівжирним шрифтом, вирівнювання по центру. Компонент Результати дослідження (Results and discussion) повинен мати певну назву, пов’язану з темою дослідження; він може складатися з кількох рубрик чи підрубрик. 

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ: 

1. Рукописи (статті, рецензії тощо) подають в електронному варіанті в редакторі Місrosoft Word (Times New Roman, розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см, всі береги – 2 см) у форматі doc. Без переносів у словах.
2. Перед основним текстом статті зазначають метадані статті українською та англійською мовами:

• Ім’я та прізвище автора (рядковими літерами, курсивом, ліворуч). 

• Назва навчального закладу або наукової установи 

• Місто, країна 

• E-mail 

• ORCID-ідентифікатор автора (ORCID ID) (див.: https://orcid.org/) (ліворуч, звичайним шрифтом). 

• Через відступ в один абзацний рядок – назва статті (відцентрована) – (розмір 14, напівжирний шрифт, великі літери). 

• Після назви через відступ в один абзацний рядок подають авторське резюме англійською мовою (Abstract) 

• Після авторського резюме англійською мовою (Abstract) подають анотацію (400-500 знаків з пробілами, курсивом) та ключові слова (5-7 слів, курсивом) українською мовою. 

3.Вимоги до авторського резюме: 

Авторське резюме англійською мовою (Abstract) (1800-2000 знаків з пропусками) є коротким викладом статті, воно може бути опубліковане самостійно, не в супроводі основного тексту, а отже, повинне бути зрозумілим без звернення до самої публікації.  

Авторське резюме (Abstract) повинне містити такі компоненти:  

• ліворуч – прізвище та ім’я автора;  

• назва статті (відцентрована, великими напівжирними літерами);  

• Background (Постановка проблеми);  

• Сontribution to the research field (Внесок автора у галузь дослідження);  

• Purpose (Мета статті);  

• Methods (Методи дослідження);  

• Results (Основні результати дослідження);  

• Discussion (Висновки і перспективи);  

• Keywords (Ключові слова) 5-7 слів.  

Кожен компонент з нового абзацу звичайним шрифтом, а назви кожного з пунктів подають напівжирним шрифтом. Для формулювання внеску автора у галузь дослідження (Сontribution to the research field) варто використовувати такі конструкції:  

The present study raises the possibility that …  
One of the issues that emerges from these findings is …  
These findings may help us to understand …  
This finding, while preliminary, suggests that .…  
This finding has important implications for developing …  
These findings raise intriguing questions regarding the nature and extent of …  
This combination of findings provides some support for the conceptual premise that …  

4. Вимоги до оформлення основного тексту статті:

• Оформлення покликань у тексті статті має відповідати стандарту APA (7th edition). У круглих дужках слід наводити прізвище автора, рік видання, номер сторінки, наприклад: (Вихованець, 2004, с. 35)/ (Дика & Шведова, 2023, c. 50)/ (Ясакова et al., 2022, c. 12). Між літерою с. (англ. р.) на позначення сторінки й номером сторінки ставлять нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл). 

• Згадуючи в тексті статті науковця, подають першу літеру його імені та прізвище (Л. Теньєр, В. Німчук). Між ініціалом і прізвищем ставлять нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл). 

• За потреби уточнень і зауважень текст статті можуть супроводжувати посторінкові примітки (нумерація приміток наскрізна – 1, 2, 3...). Примітки (виноски) роблять автоматично (Вставка – Виноска). 

• Цитати подають мовою статті. Архівні та рукописні джерела цитують і публікують мовою оригіналу. Зміст цитат і покликання на відповідні сторінки мають чітко відповідати першоджерелам. 

• Назви будь-яких періодичних видань подають у тексті мовою оригіналу. 

• Ілюстративний матеріал друкують з абзацу, шрифт – Times New Roman, розмір – 12, міжрядковий інтервал – 1, відступ – 1,5. Усі приклади варто нумерувати, номер прикладу подають у круглих дужках. Наприклад: 

Висловлені устами різних спікерів думки про важливість і складність осмислення власної національної ідентичності набули особливого значення, витворюючи окремий наратив. З-поміж інших мовних засобів його сформовано, зокрема, за допомогою національного ми – (1), (2): 

(1) Те, що «Україна — не Росія», тепер уже очевидно для всіх, але це й досі не відповідь на питання, хто ми є. Не давши цю відповідь самим собі, ми заледве можемо розраховувати на належне визнання (Український тиждень 07.07). 

(2) У нас багато стереотипів щодо нашої історії, тому що багато століть Україна була колоніальною країною і за нас історію писали росіяни. Тому важливо розуміти нашу власну ідентичність, корені, чому ми такі, які є (Український тиждень 05.09). 

• Якщо в статті наведено схеми, їх треба групувати (Вид – Панель інструментів – Малювання – Вибір об’єкта. Тримаючи кнопку “Вибір об’єкта”, виділіть об’єкти, які треба об’єднати у групу, на панелі інструментів “Малювання” натисніть кнопку “Дії”, виберіть команду “Групувати”). Усі малюнки та схеми дублюють в окремому файлі – Petrenko.scheme.  

• Використовують лише такі лапки: «…..». За наявності у цитатах слів у лапках, використовують систему подвійних лапок (лапки в лапках): «…“...”...». 

• Треба розрізняти тире (–) і дефіс (-): відмінність полягає в розмірі та наявності пробілів до і після тире. 

• Імена та прізвища іноземних авторів подають згідно з правилами чинного Українського правопису (§86-100; §104-105). 

• Знак апострофа має виглядати так: ’ 

5. Вимоги до оформлення списку джерел:

• Два списки літератури – оригінальний (Список використаної літератури) і транслітерований (References) – подають після основного тексту статті. 

• Список літератури українською мовою (Список використаної літератури) оформлюють згідно зі стандартом APA citation style (7th edition). На початку списку подають джерела, написані кирилицею (за абеткою), за ними – латиницею (за абеткою). 

Детальні вимоги до оформлення джерел та приклади можна подивитися тут – https://library.madonna.edu/citationguide/apa 

• References мають відповідати стандарту APA citation style (7th edition). Для полегшення оформлення бібліографії можна скористатися бібліографічними менеджерами, наприклад: Grafiati, Zotero, Mendeley, EndNote, які допоможуть уникнути помилок в оформленні списку літератури. 

• Назви праць, написані мовами з нероманським алфавітом (українська, білоруська, сербська та ін.), прізвища й імена їхніх авторів повинні бути транслітерованими. Варто використовувати офіційну транслітерацію ("паспортна"), затверджену Кабінетом Міністрів України 27 січня 2010 р. (для адекватної транслітерації можна скористатися цим ресурсом: https://slovnyk.ua/translit.php). 

• Списки мають бути ненумерованими. 

• В окремому файлі просимо подати відомості про автора/авторів українською та англійською мовами: науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада, електронна адреса, покликання на профілі у Scopus, Google Scholar.