Подання

Керівництво для авторів

ЯК ПОДАТИ СТАТТЮ

Матеріали надсилають електронною поштою технічному секретареві журналу за адресою: l.sehin@ukma.edu.ua

Редакція журналу «Мова: класичне – модерне – постмодерне» приймає до розгляду тексти, присвячені актуальним проблемам мовознавства, за тематичним спрямуванням (див. Галузь і проблематика).

Статті повинні відповідати критеріям науковості:

• мати наукову новизну, зокрема не дублювати фрагменти вже оприлюднених публікацій або захищеної дисертації автора;
• не містити надмірної кількості самоцитувань;
• засвідчувати належну обізнаність автора із найновішою літературою з тематики дослідження (рекомендовано покликатися на авторитетні джерела останніх 5-10 років, зокрема на публікації, проіндексовані в наукометричній базі Scopus;
• мова викладу має відповідати нормам наукового стилю.

Факт подання матеріалів до журналу є свідченням згоди автора з редакційною політикою журналу, принципами рецензування й редагування статей, політикою відкритого доступу, положеннями про авторські права та про конфіденційність.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

Якщо статтю написано українською мовою, її орфографічне й пунктуаційне оформлення має відповідати чинному “Українському правописові” редакції 2019 року.

Композиційні вимоги до оформлення:

Орієнтовний обсяг – від 20 тис. знаків; мови – українська, англійська. Статті, написані якісною англійською мовою, редакція розглядає в першу чергу. Стаття повинна бути чітко структурована й обов’язково містити такі рубрики:

1. Вступ (Introduction), де формулюють проблему та вказують на її зв’язок із важливими науковими й/ чи практичними завданнями.
2. Теоретико-методологійне підґрунтя (Theoretical Background), де повинні бути представлені такі елементи: 1) аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких порушено питання з цієї проблеми і на які спирається автор, виділення раніше не вивчених частин загальної проблеми, яким присвячено статтю; 2) формулювання мети статті; 3) окреслення застосованих методів дослідження.
3. Матеріал дослідження (Data), де вказано матеріал, на якому проведено дослідження.
4. Результати дослідження (Results and discussion), де викладають основний матеріал дослідження з обґрунтуванням отриманих наукових результатів.
5. Висновки (Conclusions), де наводять висновки та перспективи дослідження.

Кожну рубрику треба подавати з нового абзацу звичайним шрифтом, а назви кожної з рубрик – напівжирним шрифтом. Компонент Результати дослідження (Results and discussion) повинен мати певну назву, пов’язану з темою дослідження; він може складатися з кількох підрубрик.

Технічні вимоги до оформлення:

1. Рукописи (статті, рецензії тощо) подають в електронному варіанті в редакторі Місrosoft Word (Times New Roman, розмір – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см, всі береги – 2 см) у форматі doc. Без переносів у словах.

2. Перед основним текстом статті зазначають метадані статті:

• Ім’я та прізвище автора (рядковими літерами, курсивом, ліворуч).

• ORCID-ідентифікатор автора (ORCID ID) (див.: https://orcid.org/) (ліворуч, звичайним шрифтом).

• Через відступ в один абзацний рядок – назва статті (відцентрована) – (розмір 14, напівжирний шрифт, великі літери).

• Після назви через відступ в один абзацний рядок подають анотацію (400-500 знаків з пробілами, курсивом) та ключові слова (5-7 слів, курсивом) мовою статті.

3.Вимоги до авторського резюме:

Авторське резюме англійською мовою (Abstract) (1800-2000 знаків з пропусками) є коротким викладом статті, воно може бути опубліковане самостійно, не в супроводі основного тексту, а отже, повинне бути зрозумілим без звернення до самої публікації. 

Авторське резюме (Abstract) повинне містити такі компоненти: 

• ліворуч – прізвище та ім’я автора; 
• назва статті (відцентрована, великими напівжирними літерами); 
• Background (Постановка проблеми); 
• Сontribution to the research field (Внесок автора у галузь дослідження); 
• Purpose (Мета статті); 
• Methods (Методи дослідження); 
• Results (Основні результати дослідження); 
• Discussion (Висновки і перспективи); 
• Keywords (Ключові слова) 5-7 слів. 

Кожен компонент з нового абзацу звичайним шрифтом, а назви кожного з пунктів подають напівжирним шрифтом. Для формулювання внеску автора у галузь дослідження (Сontribution to the research field) варто використовувати такі конструкції: 

The present study raises the possibility that … 
One of the issues that emerges from these findings is … 
These findings may help us to understand … 
This finding, while preliminary, suggests that .… 
This finding has important implications for developing … 
These findings raise intriguing questions regarding the nature and extent of … 
This combination of findings provides some support for the conceptual premise that … 

4. Вимоги до оформлення основного тексту статті:

• Оформлення покликань у тексті статті має відповідати стандарту APA (7th edition). У круглих дужках слід наводити прізвище автора, рік видання, номер сторінки, наприклад: (Вихованець, 2004, с. 35)/ (Дика & Шведова, 2023, c. 50)/ (Ясакова et al., 2022, c. 12). Між літерою с. (англ. р.) на позначення сторінки й номером сторінки ставлять нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл).
• Згадуючи в тексті статті науковця, подають першу літеру його імені та прізвище (Л. Теньєр, В. Німчук). Між ініціалом і прізвищем ставлять нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+пробіл).
• За потреби уточнень і зауважень текст статті можуть супроводжуватипосторінкові примітки (нумерація приміток наскрізна – 1, 2, 3...). Примітки (виноски) роблять автоматично (Вставка – Виноска).
• Цитати подають мовою статті. Архівні та рукописні джерела цитують і публікують мовою оригіналу. Зміст цитат і покликання на відповідні сторінки мають чітко відповідати першоджерелам.
• Назви будь-яких періодичних видань подають у тексті мовою оригіналу.
• Ілюстративний матеріал друкують з абзацу, шрифт – Times New Roman, розмір – 12, міжрядковий інтервал – 1, відступ – 1,5. Усі приклади варто нумерувати, номер прикладу подають у круглих дужках. Наприклад:

  Висловлені устами різних спікерів думки про важливість і складність осмислення власної національної ідентичності набули особливого значення, витворюючи окремий наратив. З-поміж інших мовних засобів його сформовано, зокрема, за допомогою національного ми – (1), (2):

  (1) Те, що «Україна — не Росія», тепер уже очевидно для всіх, але це й досі не відповідь на питання, хто ми є. Не давши цю відповідь самим собі, ми заледве можемо розраховувати на належне визнання (07.07).

  (2) У нас багато стереотипів щодо нашої історії, тому що багато століть Україна була колоніальною країною і за нас історію писали росіяни. Тому важливо розуміти нашу власну ідентичність, корені, чому ми такі, які є (05.09).

• Якщо в статті наведено схеми, їх треба групувати (Вид – Панель інструментів – Малювання – Вибір об’єкта. Тримаючи кнопку “Вибір об’єкта”, виділіть об’єкти, які треба об’єднати у групу, на панелі інструментів “Малювання” натисніть кнопку “Дії”, виберіть команду “Групувати”). Усі малюнки та схеми дублюють в окремому файлі – Petrenko.scheme.
• Використовують лише такі лапки: «…..». За наявності у цитатах слів у лапках, використовують систему подвійних лапок (лапки в лапках): «…“...”...».
• Треба розрізняти тире (–) і дефіс (-): відмінність полягає в розмірі та наявності пробілів до і після тире.
• Імена та прізвища іноземних авторів подають згідно з правилами чинного Українського правопису (§86-100; §104-105).
• Знак апострофа має виглядати так: ’

5. Вимоги до оформлення списку джерел:

• Два списки літератури – оригінальний (Список використаної літератури) і транслітерований (References) – подають після основного тексту статті.

• Список літератури українською мовою (Список використаної літератури) оформлюють згідно зі стандартом APA citation style (7th edition). На початку списку подають джерела, написані кирилицею (за абеткою), за ними – латиницею (за абеткою).

  Детальні вимоги до оформлення джерел та приклади можна подивитися тут – https://library.madonna.edu/citationguide/apa

• References для електронної версії видання мають відповідати стандарту APA citation style (7th edition). Для полегшення оформлення бібліографії можна скористатися бібліографічними менеджерами, наприклад: Grafiati, Zotero, Mendeley, EndNote, які допоможуть уникнути помилок в оформленні списку літератури.

• Назви праць, написані мовами з нероманським алфавітом (українська, білоруська, сербська та ін.), прізвища й імена їхніх авторів повинні бути транслітерованими. Варто використовувати офіційну транслітерацію ("паспортна"), затверджену Кабінетом Міністрів України 27 січня 2010 р. (для адекватної транслітерації можна скористатися цим ресурсом: https://slovnyk.ua/translit.php).

• Списки мають бути ненумерованими.