DOI: https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.32-49

Мова мережевого фольклору як засіб опору інформаційній агресії

Olha Kyryliuk

Анотація


Однією з форм емоційного захисту суспільства в умовах інформаційної агресії стає мережевий фольклор. Тому дослідження набору мовних одиниць, уживаних у таких постфольклорних текстах, набуває особливої актуальності, оскільки дає можливість виявити важливі суспільні реакції на події в умовах збройного протистояння та, відповідно, сформовану мовну картину світу. У процесі аналізу виділено головні мовні засоби творення комічного ефекту у змалюванні образу ворога.

Матеріал надійшов 26.05.2020


Ключові слова


інформаційна війна; російсько-українська війна; мережевий фольклор; постфольклор; мова опору; мова ворожнечі

Повний текст:

PDF

Посилання


Boyte, K. J. (2017). An analysis of the social-media technology, tactics, and narratives used to control perception in the propaganda war over Ukraine. Journal of Information Warfare, 13 (1), 72–86. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/316858860.

Denysiuk, Zh. (2017). Postfolklor internet-komunikatsii v aksiolohichnomu vymiri [Post-folklore of Internet communication in the axiological dimension]. Kyiv: NAKKKiM [in Ukrainian].

Fabiszak, М. (2007). A Conceptual Metaphor approach to war discourse and its implications. Poznan: Wydawnictwo Naukowe UAM.

Fialkova, L. & Yelenevskaya, M. (2015). The crisis in Ukraine and the split of identity in the Russian-speaking world. Folklorica, XIX. https://doi.org/10.17161/folklorica.v19i1.5721

Goble, P. (2016). Russian national identity and the Ukrainian crisis. Communist and Post-Communist Studies, 49 (1), 37–43. https://doi.org/10.1016/j.postcomstud.2015.12.006

Goriacheva, D. (2016). Understanding the “Ukrainian crisis.” Metaphors used by Ukrainian, German, and British leaders in 2014–16. Ideology and Politics, 1 (6), 86–152.

Gorshunov, Ju. V., & Gorshunova, E. Ju. (2014). Jetnicheskie stereotipy i jarlyki kak sredstvo degumanizacii [Ethnic stereotypes and labels as a means of dehumanization]. Vestnik Bashkirskogo universiteta [Bulletin of Bashkir University], 19 (3), 915–919. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/etnicheskie-stereotipy-i-yarlyki-kak-sredstvo-degumanizatsii/viewer [in Russian].

Hryhorenko, I., & Volovenko, I., (2019). Novitnii ukrainskyi folklor u merezhevii komunikatsii: typolohichni kharakterystyky ta tematyka [Modern Ukrainian folklore in network communication: typological characteristics and themes]. Intercultural Communication, 1 (6), 37–52. https://doi.org/10.13166/inco/103643 [in Ukrainian].

Jantunen, S. (2014). Kill, capture ... or neutralize? How operational planning changes the language of communicating war. Journal of Information Warfare, 13 (1), 72–86. Retrieved from https://www.jinfowar.com/tags/language-war.

Kyryliuk, O. (2019). Osoblyvosti mikropolia “vorozhi viiska” u strukturi asotsiatyvno-semantychnoho polia “voroh” (na materiali dyskursu rosiisko-ukrainskoi informatsiinoi viiny) [Peculiarities of the microfield “hostile troops” in the structure of the associative-semantic field “enemy” (based on the discourse of the russian-ukrainian information war)]. Visnyk KNLU. Seriia Filolohiia [Bulletin KNLU. Series Philology], 22 (2), 58–68 [in Ukrainian].

Lakoff, G. (1992). Metaphor and war: The metaphor system used to justify war in the gulf. Journal of Cognitive Semiotics, IV (2), 5–19. Retrieved from https://www.degruyter.com/downloadpdf/j/cogsem.2009.4.issue-2/cogsem.2009.4.2.5/cogsem.2009.4.2.5.pdf.

Nykytchenko, K. (2016). Zaminne ta analohichne slovotvorennia yak sposoby tvorennia okazionalizmiv doby postmodernizmu [Substitutional and analogical word-formation as a means of creating occasionalisms of the postmodern era]. Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky [Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin], 5, 56–60 [in Ukrainian].

Pochepcov, G. (2019). Kognitivnye vojny v socmedia, massovoj kul’ture i massovyh kommunikacijah [Cognitive wars in social media, mass culture and mass communications]. Kharkov: Folio [in Russian].

Pynnoniemi, K., & Racz, A. (Eds.). (2016). Fog of falsehood: Russian strategy of deception and the conflict in Ukraine. Finnish Institute of International Affairs. Retrieved from: http://www.sfpa.sk/wp-content/uploads/2016/05/FIIAReport45_FogOfFalsehood.pdf.

Silberstein, S. (2002). War of words. Language, politics and 9/11. London; NewYork: Routledge.

Smoor, L. (2017). Understanding the narratives explaining the Ukrainian crisis: identity divisions and complex diversity in Ukraine. Acta Universitatis Sapientiae, European and Regional Studies, 11 (1), 63–96. https://doi.org/10.1515/auseur-2017-0004

Strukov, V. & Hudspith, S. (2018). Russian culture in the age of globalization. New York: Routledge.

Szostek, J. (2017). The power and limits of Russia’s strategic narrative in Ukraine: The role of linkage. Perspectives on Politics, 15 (2), 379–395. https://doi.org/10.1017/S153759271700007X

Vasil’ev, A. D., & Podsohin, F. E. (2016). Informacionnaja vojna: lingvisticheskij aspekt [Information war: linguistic aspect]. Politicheskaja lingvistika [Political Linguistics], 2 (56), 10–16 [in Russian].

Vilchynska, T. (2017). Kontsept – viina: osoblyvosti movnoi obiektyvatsii u hazetnomu teksti [“Concept “war”: peculiarities of lingual instantiation in newspaper text]. Linhvistychni studii [Linguistic Studies], 34, 110–114 [in Ukrainian].

Wierzbicka, A. (1997). Understanding cultures through the Keywords: English, Russian, Polish, German, Japanese. New York; Oxford: Oxford University Press.

Yavorska, H. (2016). Kontsept “viinaˮ: semantyka i prahmatyka [Concept “war”: semantics and pragmatics]. Stratehichni priorytety [Strategic Priorities], 1 (38), 14–23 [in Ukrainian].






Copyright (c) 2020 Olha Kyryliuk

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.