Диференційні параметри експресем та регулятем у художньому тексті
DOI:
https://doi.org/10.18523/lcmp2522-92812018156147Ключові слова:
експресивність, інгерентні експресивні засоби, адгерентні експресивні засоби, стилістичні прийоми, регулятивністьАнотація
У статті з’ясовано проблему контекстної логіко-інтелектуальної експресивності та входження її до сфери категорії регулятивності. Із цією метою експресивність проаналізовано у двох її виявах – інгерентному та адгерентному. Доведено, що адгерентні експресивні засоби – стилістичні прийоми – беруть активну участь у регулюванні читацької діяльності. Продемонстровано інклюзивні відношення між експресемами та регулятемами, окреслено ядерно-периферійний ресурс регулятивних засобів.
Матеріал надійшов 26.07.2018
Посилання
- Babeliuk, О. А. (2011). Stylistychni zasoby i pryiomy kriz’ pryzmu linhvosynenerhetyky [Stylistic means and devices through the prism of linguistic synergetics]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu (Seriia: Filolohiia) [Bulletin of the Kiev National Linguistic University (Series: Philology)], 14, № 1, 7–17.
- Babenko, N. G. (1997). Okkazionalnoye v khudozhestvennom tekste. Strukturnosemanticheskiy analiz [Occasional in the artistic text. Structural and Semantic Analysis]. Kaliningrad: Izdatelstvo Kaliningradskogo universiteta.
- Bakhtin. M. M. (1986). Estetika slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. Moskva: Iskusstvo.
- Boiko, N. (2014). Leksychni ekspresyvy yak styletvirni komponenty khudozhnoho tekstu [Lexical expressives as stylistic components of artistic text]. Naukovyi chasopys of National Pedagogical Dragomanov University (Seriia 10 : Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy) [Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University (Series 10: Problems of grammar and vocabulary of Ukrainian)], 11, 7–10.
- Boiko, N. (2016). Semantychna osnova leksychnoi ekspresyvnosti [Semantic Basis of Lexical Expressivity]. Linhvostylistychni studii [Linguistic and stylistic researches], 4, 39–54.
- Brovchenko, T. O. (1989). Intonatsiini zasoby movnoi ekspresii [Intonational means of linguistic expression]. Movoznavstvo [Linguistics], 1989, № 2, 50–55.
- Voitenko, K. (2013). Ekspresyvnist’ u linhvistychnykh studiiakh [Expressivity in linguistic researches]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu (Linhvistyka) [Scientific Bulletin of Kherson State University (Linguistics)], 19, 31–34.
- Galperin. I. R. (1958). Ocherki po stilistike angliyskogo yazyka [Essays about the stylistics of English.] Moskva: Izd-vo lit. na inostr. yaz.
- Huivaniuk, N. V. (2011). Leksychni i syntaksychni ekspresemy yak zasib subiektyvizatsii vyslovlennia (na materiali tvoriv bukovynskykh pysmennykiv) [Lexical and syntactic expressems as a means of subjectification of expression (based on works of Bukovinian writers)]. Naukovyi chasopys of National Pedagogical Dragomanov University (Seriia 10 : Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy) [Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University (Series 10: Problems of grammar and vocabulary of Ukrainian)], 7, 90–96.
- Hlinka, N. V., & Zaichenko, Yu. (2013). Ekspresyvni zasoby i stylistychni pryiomy vyrazhennia ekspresyvnosti ta osoblyvosti yikh perekladu [Expressive means and stylistic devices of expression of expressivity and peculiarities of their translation]. Visnyk Natsionalnoho tekhnichnoho universytetu Ukrainy «Kyivskyi politekhnichnyi instytut» (Seriia: Filolohiia. Pedahohika)[Bulletin of the National Technical University of Ukraine «Kyiv Polytechnic Institute» (Series: Philology, Pedagogy)], 2, 34–39.
- Gumboldt, V. (2000). Izbrannyye trudy po yazykoznaniyu [Selected Works about Linguistics]. Moskva: Progress.
- Eremina. L. (1977). Poetika psikhologicheski motivirovannogo slova (na materiale proizvedeniy L. Tolstogo) [Poetics of a psychologically motivated word (on L. Tolstoy's works)]. Voprosy yazykoznaniya [Questions of linguistics], 5, 97–109.
- Zhirova. I. G. (2012). Lingvisticheskaya kategoriya «emfatichnost’» v antropotsentrizme: Yazykovaya lichnost’ Margaret Tetcher v emotsionalno-otsenochnom diskurse [The linguistic category "emphaticity" in anthropocentrism: The language personality of Margaret Thatcher in emotional-evaluative discourse]. Moskva: Knizhnyy dom «Librokom».
- Kyrylenko, T. S. (2007). Psykholohiia: emotsiina sfera osobystosti [Psychology: the emotional sphere of personality]. Kyiv: Lybid.
- Klyuyev. E. V. (1999). Ritorika: Inventsiya. Dispozitsiya. Elokutsiya [Rhetoric: Invention. Disposition. Elocution]. Moskva: PRIOR.
- Koval, T. L. Ekspresyvy yak bezposerednii zasib reprezentatsii ekspresyvnoi funktsii movy [Expressives as a direct means of representing of expressive function of language]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii [Actual problems of Slavic philology], issue XXIV, part 2, 468–476.
- Kozhina, M. N. (1987). O yazykovoy i rechevoy ekspressii i eye ekstralingvisticheskom obosnovanii [About linguistic and verbal expression and its extra-linguistic substantiation]. In Problemy ekspressivnoy stilistiki [Problems of expressive stylistics] (c. 8–18). Rostov n/D: Izd-vo Rost. Un-ta.
- Kroche. B. (2000). Estetika kak nauka o vyrazhenii i kak obshchaya lingvistika [Aesthetics as a science of expression and as a general linguistics]. Moskva: Intrada.
- Kuznets. M. D. (1960). Stilistika angliyskogo yazyka [Stylistics of English]. Leningrad: Nauka.
- Matsko, L. I., Sydorenko, O. M., & Matsko, O. M. (2005). Stylistyka ukrainskoi movy [Stylistics of Ukrainian]. Kyiv: Vyshcha shkola.
- Moskovin, V. P. (2006). O priyemakh smyslovogo aktsentirovaniya [About methods of semantic emphasis]. Russkaya rech [Russian speech], 2, 30–42.
- Potebnya, A.A. (1993). Mysl’ i yazyk [Thought and language]. Kiyev: SIeNTO.
- Rusanivskyi, V. M. (1988). Struktura leksychnoi i hramatychnoi semantyky [The structure of lexical and grammatical semantics]. Kyiv: Naukova dumka.
- Selivanova, O. (2006). Suchasna linhvistyka [Modern linguistics]. Poltava: Dovkillia-K.
- Toshovich. B. (2006). Ekspressivnyy sintaksis glagola russkogo i serbskogo/khorvatskogo yazykov [Expressive syntax of the verb of Russian and Serbian / Croatian]. Moskva: Yazyki slavyanskoy kultury.
- Ukrainets, L. F. (2015). Estetyka psykholohichno motyvovanykh fonetychnykh odynyts (na materiali ukrainskoi poetychnoi movy XX–XXI st.) [Aesthetics of psychologically motivated phonetic units (based on the Ukrainian poetic language of the XX-XXI centuries)]. Odeskyi linhvistychnyi visnyk [Odessa linguistic herald], 6, volume 2, 122–125.
- Chabanenko, V. A. (1987). Osnovy movnoi ekspresii [Fundamentals of linguistic expression]. Kyiv: Vyshcha shkola.
- Shakhovskiy. V. I. (1992). Kommunikativno–pragmaticheskiy aspekt ekspressivnosti [Communicative-pragmatic aspect of expressivity]. In Filologicheskaya germenevtika i obshchaya stilistika [Philological hermeneutics and general stylistics] (с. 125–133). Tver’: TGPIIYa.
- Bally, Ch. (1966). Mechanizm ekspresywności językowej [Mechanism of linguistic expressivity]. In Stylistyka Bally’ego. Wybór tekstów [Bally's stylistics. Selection of texts] (S. 110–149). Warszawa: Państwowe Wyd-wo Naukowe.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Svitlana Halaur
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).