Деконструкція ідеології «русского міра»: дискурсивні стратегії українських державно-політичних діячів в умовах війни

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.186-207

Ключові слова:

русскій мір, критичний дискурс-аналіз, російсько-українська війна, ідеологія, державно-політичні діячі

Анотація

Концепція «русского міра» стала центральним ідеологічним інструментом у повномасштабній війні Росії проти України. Цю доктрину, що її просувають як цивілізаційну модель, засновану на спільній мові, культурі й «традиційних цінностях», активно вивчають з історико-політичного та геополітичного поглядів. Водночас деконструкція цієї ідеології в промовах, інтерв’ю і постах у соцмережах українських державно-політичних діячів в умовах російсько-української війни й досі є малодослідженою.

Стаття демонструє, що інструменти критичного дискурс-аналізу уможливлюють виявити, як політична комунікація у воєнний час виконує функцію ідеологічного спротиву. Вона висвітлює, як мовні практики допомагають українським публічним діячам руйнувати ворожу ідеологічну концепцію, формуючи нові національні й міжнародні наративи про війну, ідентичність і суверенітет.

Проаналізувати стратегії й лексичні засоби, за допомогою яких українські державно-політичні діячі протидіють ідеології «русского міра» у своїй публічній комунікації під час повномасштабного вторгнення.

Дослідження спирається на соціокогнітивну модель критичного дискурс-аналізу Т. ван Дейка. Матеріал корпусу охоплює виступи, інтерв’ю, пости у соціальних мережах і звернення провідних українських діячів (Володимира Зеленського, Дмитра Кулеби, Олексія Данілова, Михайла Подоляка, митрополита Епіфанія) березня 2022 р. по квітень 2023 р. Головну увагу зосереджено на семантичних стратегіях категоризації, поляризації, лексикалізації та оцінної рамки.

Вивчення публічної комунікації українських державно-політичних діячів демонструє, що «русскій мір» послідовно зображується як ідеологія насильства, руйнувань і геноциду. На основі аналізу виокремлені такі тематичні категорії дискурсивного спротиву: «русскій мір» як насильство і смерть, як руйнівна сила, як злочинна та расистська доктрина, а також як глобальна загроза цивілізованому світу. У мовних практиках використані епітети, сенсорні образи, іронія і т. зв. орфографічний спротив (напр., написання «русскій мір» замість «російський світ»).

У часи війни мова стає засобом символічного спротиву. Українські публічні діячі одночасно викривають деструктивну сутність «русского міра» та формують позитивний образ України як мирної, цивілізованої, європейської держави. Дискурс офіційних осіб сприяє посиленню національної консолідації, делегітимізації ворога й міжнародному утвердженню української перспективи війни. Стаття демонструє, що наративи українських лідерів виконують функцію ідеологічного роззброєння російської пропаганди. Через категоризацію, оцінні рамки та метафоризацію вони розкривають суперечності й злочинний характер «русского міра», формуючи альтернативний наратив опору та ідентичності. Це дослідження робить внесок у ширше розуміння інформаційної війни, політичної комунікації та процесів націєтворення в умовах воєнної агресії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Людмила Підкуймуха, Гіссенський університет імені Юстуса Лібіха

кандидат філологічних наук, доцент, наукова співробітниця Гіссенського університету імені Юстуса Лібіга, Німеччина

Liudmyla.Pidkuimukha@slavistik.uni-giessen.de

Посилання

  1. Aleynikova, S. (2017). Russkiy mir: Belorusskiy vzglyad. RIVSH [in Russian].
  2. Anderson, B. (2006). Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism. Verso Books.
  3. Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. Routledge.
  4. Chilton, P., Tian, H., & Wodak, R. (Eds.). (2012). Discourse and socio-political transformations in contemporary China. John Benjamins Publishing Company.
  5. Cotter, B. P. (2016). Russkiy Mir: How the Kremlin employs narratives to destabilize the Baltic States. George C. Marshall Center for European Studies. https://www.marshallcenter.org/sites/default/files/files/2020-09/pC_v7%20Special%20Edition_en-6_Cotter.pdf.
  6. de Franco, C. (2012). Media power and the transformation of War. Palgrave MacMillan.
  7. Denysenko, V. (2023). Yak zruinuvaly russkii mir. Nash Format [in Ukrainian].
  8. Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: The critical study of language. Longman.
  9. Fairclough, N. (2000). Discourse, social theory, and social research: The discourse of welfare reform. Journal of Sociolinguistics, 4 (2), 163–195.
  10. Fairclough, N. (2002). Analysing discourse: Textual analysis for social research. Routledge.
  11. Fairclough, N., & Wodak, R. (1997). Critical discourse analysis: An overview. In T. A. van
  12. Dijk (Ed.), Discourse and interaction (pp. 67–97). Sage.
  13. Finlayson, A., & Martin, J. (2008). ‘It ain’t what you say…’: British political studies and the analysis of speech and rhetoric. British Politics, 3, 445–464. https://doi.org/10.1057/bp.2008.21.
  14. Goffman, E. (1976). Replies and responses. Language in Society, 5 (3), 257–313.
  15. Horkusha, O. (2023). Terminolohichnyi front: “ruskiy mir” v relihiino-konfesiinii rytorytsi (relihiieznavcha pertseptsiia ekzystentsiinoho vyboru). Filosofska dumka, 1, 26–44. https://doi.org/10.15407/fd2023.01.026 [in Ukrainian].
  16. Huizinga, T. (2024, April 20). Religion, the ‘Russian World’, and the war against Ukraine. The European Conservative. https://europeanconservative.com/articles/essay/religionthe-russian-world-and-the-war-against-ukraine/.
  17. Jones, P. E., & Collins, C. (2006). Political analysis versus critical discourse analysis in the treatment of ideology. Atlantic Journal of Communication, 14 (1–2), 28–50.
  18. Kiss, N., Pidkuimukha, L., & Kolisnyk, J. (2024). Resistance through pop culture and the ideology of the “Russian World”: on deconstruction in times of war. AREI Journal for Central and Eastern European History and Politics, 2, 57–97.
  19. Kravchenko, P. (2017). Mir pravoslavnyy: Nacionalnaya ideya mnogovekovogo razvitiya Rossii. Filin [in Russian].
  20. Ksenofontov, V. (2018). Russkiy mir i yego pravoslavnoye osnovaniye. Sotsialnopoliticheskiye nauki, 3, 207–210 [in Russian].
  21. Kulyk, V. (2022). Die Sprache des Widerstands. Der Krieg und der Aufschwung des Ukrainischen. Osteuropa, 6–8, 237–248. https://doi.org/10.35998/oe-2022-0160.
  22. Kulyk, V. (2023, January 7). Mova ta identychnist v Ukraini na kinets 2022-ho. Sbruch. https://zbruc.eu/node/114247 [in Ukrainian].
  23. Laruelle, M. (2015). “Russian World”: Russia’s soft power and geopolitical imagination. Center on Global Interests.
  24. Liao, N. (2012). Construction and consumption of collective memory: The enabling versus constraining effects of strategic narratives and Beijing’s foreign policymaking. Annual Conference of the American Association for Chinese Studies, 1–41.
  25. Makhinin, A. (2015). “Russkiy mir”: Pravo na identichnost. Bereginya, 777, Sova, 2 (15), 267–272 [in Russian].
  26. Mazurenko, A. (2022, March 14). Radnyk mera Mariupolia kazhe, shcho u misti zahynuly 20 tysiach tsyvilnykh. Ukrainska Pravda. https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/15/7331396/ [in Ukrainian].
  27. Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle, L. (2013). Strategic narratives: Communication power and the new world order. Routledge.
  28. Mulderrig, J. (2003). Consuming education: A corpus-based critical discourse analysis of social actors in New Labour’s education policy. Journal of Critical Education Policy Studies, 1, 96–123.
  29. Noubel, F. (2022, February 26). What does “Russian World” stand for in Putin’s statements about Ukraine? Global Voices. https://globalvoices.org/2022/02/26/what-does-russianworld-stand-for-in-putins-statements-about-ukraine/.
  30. Ostrovskiy, E., & Shchedrovickiy, P. (1997, December). Rossiуa: strana, kotoroy ne bylo. Humanitarnyy portal. https://gtmarket.ru/library/articles/466 [in Russian].
  31. Poiarkova, T. (2023). “Russian World” as a political and cultural weapon of modern Russia. Amazonia Investiga, 12 (61), 69–79. https://doi.org/10.34069/AI/2023.61.01.8.
  32. Prymachenko, Y. (2022, April 28). Ukraine is not Russia vs One Nation: political prose as the prelude to the Russo-Ukrainian War. Baltic Rim Economies. https://sites.utu.fi/bre/ukraine-is-not-russia-vs-one-nation-political-prose-as-the-prelude-to-the-russo-ukrainian-war/.
  33. Renan, E. (1990). What is the nation? In K. K. Bhabha (Ed.), Nation and narration (pp. 8–22). Routledge.
  34. Russkaya kultura i russkiy mir. (2006, October 24–25). Russkie. https://russkie.org/articles/russkaya-kultura-i-russkiy-mir/ [in Russian].
  35. Simpson, E. (2012). War from the ground up. Twenty-first century combat as politics. Hurst.
  36. Starodubtseva, A. (2022). Negative connotations of the “Russian World” concept against the backdrop of the Russian-Ukrainian War 2022. Respectus Philologicus, 42/47, 141–154.
  37. Sociolohichna hrupa “Rejtynh”. (2021). Suspilno-politychni nastroi naselennia (23–25 lypnia 2021). https://ratinggroup.ua/research/ukraine/obschestvenno-politicheskie_nastroeniya_naseleniya_23-25_iyulya_2021.html [in Ukrainian].
  38. TASS. (2018, October 31). Putin rasskazal o printsypakh formirovaniya Russkogo mira. TASS. https://tass.ru/politika/5741622 [in Russian].
  39. Tishkov, V. (n. d.). Russkiy mir: smysly i strategii. Istoricheskoye soderzhaniye russkogo mira. Russkiy Mir.ru. https://m.rusmir.media/2007/12/01/strategia [in Russian].
  40. Tsaruk, M. (2023, May 26). Ponad 20% ukraintsiv dosi bachat mozhlyvist prymyrennia z Rosiieiu – opytuvannia. Dzerkalo tyzhnіa. https://zn.ua/ukr/war/ponad-20-ukrajintsivdosi-bachat-mozhlivist-primirennja-z-rosijeju-opituvannja.html [in Ukrainian].
  41. Ukaz Prezidenta Rossijskoy Federactsii ot 05.09.2022 № 611 “Ob utverzhdenii Koncepcii gumanitarnoy politiki Rossijskoy Federatsii za rubezhom”. (2022). Official Internet portal of legal information. http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202209050019 [in Russian].
  42. Van Dijk, T. A. (1980). Macrostructures: An interdisciplinary study of global structures in discourse, interaction, and cognition. Erlbaum.
  43. Van Dijk, T. A. (1993). Principles of critical discourse analysis. Discourse & Society, 4 (2), 249–283.
  44. van Dijk, T. A. (1995a). Discourse analysis as ideology analysis. In C. Schaffner & A. L. Wenden (Eds.), Language and peace (pp. 17–33). Dartmouth Publishing.
  45. Van Dijk, T. A. (1995b). Opinions and ideologies in the press. In A. Bell & P. Garrett (Eds.), Approach to media discourse (pp. 21–63). Blackwell.
  46. van Dijk, T. A. (2005). Politics, ideology and discourse. In R. Wodak (Ed.), Encyclopedia of language & linguistics: Volume on politics and language (pp. 728–740). Elsevier Ltd.
  47. Van Dijk, T. A. (2016). Critical discourse studies: A sociocognitive approach. In R. Wodak & M. Meyer (Eds.), Methods of critical discourse studies (pp. 62–86). Sage.
  48. Viatrovych, V. (2023, April 22). Zvilnennia vid “russkogo mira”. Іstorychna Pravda. https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/04/22/162607/ [in Ukrainian].
  49. Komsomolskaуa Pravda. (2022, February 21). Vneplanovoye soveshchaniуe Vladimira Putina s chlenami Sovbeza [Video]. YouTube. https://www.youtube.com/watch?v=j52mYLsylik.
  50. Sotsiolohichna hrupa “Reitynh”. (2022, April 8). Vosme zahalnonatsionalne opytuvannia: Ukraina v umovakh viiny (6 kvitnia 2022). https://ratinggroup.ua/research/ukraine/vosmoy_obschenacionalnyy_opros_ukraina_v_usloviyah_voyny_6_aprelya_2022.html [in Ukrainian].
  51. Weiss, G., & Wodak, R. (Eds.). (2007). Critical discourse analysis. Palgrave Macmillan.
  52. Wilson, T., Zhou, K., & Starbird, K. (2018). Assembling strategic narratives: Information operations as collaborative work within an online community. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction, 2(CSCW). https://doi.org/10.1145/3274452
  53. Wodak, R., & Chilton, P. (Eds.). (2005). A new agenda in (critical) discourse analysis: Theory, methodology and interdisciplinarity (Vol. 13). John Benjamins Publishing.
  54. Wodak, R., & Meyer, M. (Eds.). (2009). Methods for critical discourse analysis. Sage.
  55. Wodak, R. (2015). Performing Europe: Backstage versus frontstage politics in the European Parliament. In C. Carter & M. Lawn (Eds.), Governing Europe’s spaces: European Union re-imagined (pp. 27–55). Manchester University Press.
  56. Wodak, R. (1996). Disorders in discourse. Longman.
  57. Yermolenko, V. (Ed.). (2019). Reviziia istorii. Rosiiska istorychna propahanda ta Ukraina. K.I.S. [in Ukrainian].
  58. Young, B. R. (2022, March 6). Putin has a grimly absolute vision of the “Russian World”. Foreign Policy. https://foreignpolicy.com/2022/03/06/russia-putin-civilization/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-09

Як цитувати

Підкуймуха, Л. (2025). Деконструкція ідеології «русского міра»: дискурсивні стратегії українських державно-політичних діячів в умовах війни. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (11), 186–207. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.186-207

Номер

№ 11 (2025): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Формування імперського дискурсу та контрдискурсу: історія і сьогодення

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Liudmyla Pidkuimukha

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).