The Significance of the Unsaid in the Dictionary: Lexicographical Evidence of the Status of Ukrainians in the Soviet Union

Наталія Ясакова

doi:10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.145-170

Автор(и)

Наталія Ясакова Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-6810-8080

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.145-170

Ключові слова:

словник, українська мова, постколоніальна лінгвістика, радянський колоніалізм, дискурс, іменник, назви осіб, українська національна ідентичність

Анотація

Опублікований в Радянському Союзі «Словник української мови» в 11 томах уникнув згадки деяких слів і значень. З огляду на суспільно-політичні умови його створення, історію втручання радянської держави у видання українських словників пропуск певних елементів варто розглядати в контексті впровадження державної політики щодо українців як однієї з націй СРСР. Показовими в цьому аспекті є практика лексикографічного опрацювання назв, які оприявнюють боротьбу українців за політичну незалежніть. Новизна дослідження полягає в тому, що воно на прикладі назв осіб вперше висвітлює практику замовчування в радянському словнику певних слів для зміцнення владного впливу і конструювання потрібної для російсько-радянської імперії української ідентичності.

Стаття має на меті з позицій постколоніальної лінгвістики висвітлити причини і наслідки відсутності в найповнішому українському радянському словнику назв осіб, пов’язаних із досвідом супротиву московській владі, ідеєю створення Української держави.

Дослідження спирається на засади критичного дискурс-аналізу Н. Фейрклафа, який наголошує на зв'язку між мовою, владою та ідеологією. Аналіз словника охоплює текстовий, дискурсивний і соціокультурний виміри. Причини і наслідки пропуску слів у реєстрі словника потрактовані у світлі посколоніального підходу з урахуванням умов створення словника і практики вживання пропущених слів в українських текстах різних років. Для встановлення практики вживання слів використані дані Генерального регіонального анотованого корпус української мови (ГРАК).

Словник не містить назв, які позначали учасників націоналістичних організацій, збройних угруповань і походили від імен їхніх очільників (бандерівець / banderivets, бульбівець / bulbivets, мельниківець / melnykivets), від назв військових формувань і політичних організацій (упівець / upivets і оунівець /ounivets). У словнику немає також назв мазепинець / mazepynets і богданівець / bohdanivets, які пов’язані з важливими для становлення української ідеї історичними постатями Івана Мазепи й Богдана Хмельницького, а також слів державник і самостійник, які пов’язані з ідеєю політичної самостійності України і були важливими компонентами антиімперського дискурсу. Більшість із цих слів вживалися в радянських виданнях для засудження дій «українських буржуазних націоналістів». Усі ці слова були представлені в заборонених московською владою творах, які висвітлювали минуле України або діяльність українців за межами СРСР.

«Словник української мови» в 11 томах репрезентує українців відповідно до офіційної ідеології СРСР. Його автори не змогли висвітлити минуле і сучасне життя своєї нації у повному обсязі. Як наслідок, епістемологійні прогалини словника сприяли конструюванню української національної ідентичності, що є частиною радянського імперського проєкту. Критичне вивчення українських словників дасть змогу простежити ідеологічні зміни, конструювання національної ідентичності українців у колоніальний і постколоніальний періоди. Потрактування замовчуваного в працях радянського періоду допоможе осмислити специфіку колоніального досвіду українців і вдосконалити науковий опис української мови.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Наталія Ясакова, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

доктор філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», Україна.

n.yasakova@ukma.edu.ua

Посилання

Alnizar, F., Mufidah, V. N., Yani, Z. (2025). Framing faith and language: a critical discourse analysis of socio-religious etymologies in indonesian lexicography. LLT Journal: A Journal on Language and Language Teaching, 28 (1), 128–152.
Bennigsen, A. (1969). Colonization and Decolonization in the Soviet Union. Journal of Contemporary History, 4 (1), 141–51.
Boiko, O. D. (2019). Ukrainska partiia sotsialistiv-samostiinykiv. In A. V. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy. Ukraina – Ukraintsi (Book 2, pp. 627–628). Naukova dumka [in Ukrainian].
Demska, O. (2012). Ideolohiia i slovnyk. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 21, 276–281 [in Ukrainian].
Fairclough, N. (1995). Critical discourse analysis: the critical study of language. Longman.
Hnatiuk, I. (2014). “Slovar ukrainskoi movy“ za redaktsiieiu Borysa Hrinchenka v otsintsi ukrainskykh movoznavtsiv. Leksykohrafichnyi biuleten, 23, 7–17 [in Ukrainian].
Hrytsak, Y. (2015). The Postcolonial Is Not Enough. Slavic Review, 74 (4), 732–737.
Kołodziejczyk, D., & Şandru, С. (2012). Introduction: On colonialism, communism and east-central Europe – some reflections. Journal of Postcolonial Writing, 48 (2), 113–116. https://doi.org/10.1080/17449855.2012.658242.
Kyrydon, A. (2024). Universalna entsyklopediia yak kulturnyi kod ta identytet natsii. In A. Kyrydon (Ed.), Ukrainska entsyklopedystyka v umovakh vyklykiv i zahroz natsionalnii identychnosti (pp. 18–42). Derzhavna naukova ustanova “Entsyklopedychne vydavnytstvo” [in Ukrainian].
Martin, T. (2013). Imperiia natsionalnoho vyrivniuvannia: natsii ta natsionalizm u Radianskomu Soiuzi (1923–1939 roky). Krytyka [in Ukrainian].
Masenko, L. (2017). Mova radianskoho totalitaryzmu. KLIO [in Ukrainian].
Matusiak, A. (2020). Vyity z movchannia. Dekolonialni zmahannia ukrainskoi kultury ta literatury ХХІ stolittia z posttotalitarnoiu travmoiu. LA “Piramida” [in Ukrainian].
Moon, R. (2014). Meanings, Ideologies, and Learners’ Dictionaries. Proceedings of the XVI EURALEX International Congress: The User in Focus, 85–105. https://euralex.org/elx_proceedings/Euralex2014/euralex_2014_004_p_85.pdf.
Ostashko, T. S. (2012). Soiuz hetmantsiv-derzhavnykiv. In A. V. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 9, p. 735). Naukova dumka [in Ukrainian].
Plokhii, S. (2021). Brama Yevropy. Knyzhkovyi klub “Klub Simeinoho Dozvillia” [in Ukrainian].
Pozdran, Yu. V. (2016). “Rosiisko-ukrainskyi slovnyk” za redaktsiieiu A. Yu. Krymskoho ta S. O. Yefremova yak dzherelo perekladnykh slovnykiv ХХ–ХХІ st.: ofitsiinyi status ta leksykohrafichna krytyka. Aktualni problemy filolohii ta perekladoznavstva, 10, 281–287 [in Ukrainian].
Renchka, I. (2018а). Leksykon totalitaryzmu. KLIO [in Ukrainian].
Renchka, I. (2018b). Zminy v semantytsi leksychnykh odynyts ekonomichnoi sfery v suchasnii ukrainskii tlumachnii leksykohrafii. Mova: klasychne – moderne – postmoderne, 4, 111–128 [in Ukrainian].
Riabchuk, M. (2019). Dolannia ambivalentnosti. Dykhotomiia ukrainskoi natsionalnoi identychnosti. IPiEND im. I. F. Kurasa [in Ukrainian].
Riabczuk, М. (2013). Colonialism in another way. On the applicability of postcolonial methodology for the study of postcommunist Europe. Porównania, 13, 47–59.
Shevelov, Yu. (2002). Pokolinnia dvadtsiatykh rokiv v ukrainskomu movoznavstvi. In Yu. Shevelov, Portrety ukrainskykh movoznavtsiv (pp. 8–30). KM Akademiia [in Ukrainian].
Shpak, A. P., & Yurkova, A. V. (2010). Natsionalna akademiia nauk Ukrainy. In A. V. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 7, pp. 244–262). Naukova dumka.
Spivak, G. C. (1994). Can the Subaltern Speak? In P. Williams & L. Chrisman (Eds.), Colonial discourse and post-colonial theory: A reader (pp. 66–111). Routledge.
Taranenko, O. (2018). Slovnyky ukrainskoi movy v diialnosti Akademii nauk Ukrainy. Narodna tvorchist ta etnolohiia, 4, 5–14 [in Ukrainian].
Uchechukwu, Ch. (2011). Foreign culture lexicography and beyond: Perspectives from the history of Igbo lexicography. In E. A. Anchimbe & S. A. Mforteh (Eds.), Postcolonial linguistic voices: identity choices and representations (pp. 201–212). De Gruyter Mouton.
Vynnyk, V. O. (2012). Yak stvoriuvavsia akademichnyi tlumachnyi “Slovnyk ukrainskoi movy” v 11-ty tomakh. In I. S. Hnatiuk (Ed.), Ukrainska i slovianska tlumachna i perekladna leksykohrafiia: Leonidovi Sydorovychu Palamarchukovi (pp. 16–27). KMM [in Ukrainian].
Włodarczyk-Stachurska, А. (2015) Dictionaries and ideologies: some remarks of the EFL lexicography. Journal of Education Culture and Society, 1, 26–39.