Language Attitudes of Schoolchildren in Multilingual Kyiv: Results of a Sociolinguistic Study

Ольга Шевчук-Клюжева; Павел Левчук

doi:10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.104-119

Автор(и)

Ольга Шевчук-Клюжева Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-2963-4720
Павел Левчук Інститут славістики Польської академії наук, Польща https://orcid.org/0000-0001-7865-6833

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.104-119

Ключові слова:

мовні установки, дитячий білінгвізм, українська мова, російська мова, мовна політика, символічна легітимність, постколоніальна соціолінгвістика

Анотація

У статті досліджено динаміку мовних установок та неформальних мовних практик серед учнів початкових шкіл Києва – міста, позначеного складним пострадянським білінгвізмом і новими постколоніальними ідеологіями. У трансформованому соціолінгвістичному ландшафті України мовні вподобання та мовленнєва поведінка дітей відображають, як відбувається переконфігурація мовної легітимності та символічних ієрархій під тиском війни, міграції та державної мовної політики.

Дослідження робить внесок у розвиток постколоніальної соціолінгвістики, висуваючи на перший план дитячі голоси як індикатори символічного переосмислення в суспільствах, що переживають деколоніальні трансформації. Воно показує, як білінгвальні діти у Східній Європі взаємодіють зі змінними мовними ієрархіями, пропонуючи нові інсайти щодо взаємозв’язку між мовною політикою, афективним позиціонуванням і міжпоколіннєвою агентивністю.

Метою дослідження є з’ясувати, як діти віком 6–10 років у Києві сприймають і використовують українську, російську та англійську мови в неформальних, освітніх і медійних сферах, а також як соціополітичні зміни впливають на їхні мовні установки й прагнення.

Дослідження ґрунтується на анонімному соціолінгвістичному опитуванні, проведеному у лютому 2025 року серед 104 дітей із різних київських початкових шкіл. Анкета охоплювала такі сфери, як використання мови в родині, спілкування з ровесниками, мотивація до вивчення мов, мовні уподобання, медійна експозиція та самооцінка мовної компетентності. Застосовано описовий та інтерпретативний підхід у межах аналітичної рамки «дитина – родина – суспільство», що спирається на постколоніальну соціолінгвістику та теорію сімейної мовної політики.

Виявлено білінгвальне середовище, у якому українська мова набуває функціонального та символічного домінування, тоді як російська дедалі частіше обмежується приватною та емоційною сферами. Понад половина респондентів походять із сімей зі змішаним мовним репертуаром, а 62,4% повідомляють про зміну ставлення до російської мови через війну. Українську розглядають насамперед як інструмент освіти й інтеграції, тоді як англійська постає найбільш бажаною мовою для майбутнього розвитку. Російська демонструє зниження уявної цінності та інвестицій у грамотність.

Результати свідчать про поколіннєву перебудову мовної легітимності серед київських дітей, де українська мова консолідує інституційний престиж, російська зазнає символічної маргіналізації, а англійська піднімається як маркер глобальних прагнень. Ці тенденції відображають глибші соціополітичні трансформації у постколоніальній Україні та підкреслюють важливість урахування дитячих перспектив під час формування інклюзивної, орієнтованої на майбутнє мовної політики.

Біографії авторів

Ольга Шевчук-Клюжева, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

Кандидат філологічних наук, докторантка кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна.

o.shevchukkliuzheva.asp@kubg.edu.ua

Павел Левчук, Інститут славістики Польської академії наук

Доктор філософії у галузі мовознавства, ад’юнкт Інституту славістики Польської академії наук, Польща.

pavlo.levchuk@ispan.edu.pl

Посилання

Arel, D., & Driscoll, J. (2023). Ukraine’s unnamed war: Before the Russian invasion of 2022. Cambridge University Press.
Baker, C. (1992). Attitudes and language. Multilingual Matters.
Blommaert, J. (2010). The sociolinguistics of globalization. Cambridge University Press.
Bourdieu, P. (1991). Language and symbolic power. Harvard University Press.
Canagarajah, S. (2005). Reclaiming the local in language policy and practice. Routledge.
Curdt-Christiansen, X. L. (2016). Conflicting language ideologies and contradictory language practices in Singaporean multilingual families. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 37 (7), 694–709.
De Houwer, A. (2009). Bilingual first language acquisition. Multilingual Matters.
Dörnyei, Z. (2001). Teaching and researching motivation. Longman.
Gardner, R. C. (1985). Social psychology and second language learning: The role of attitudes and motivation. Edward Arnold.
Garrett, P. (2010). Attitudes to language. Cambridge University Press.
Irvine, J., & Gal, S. (2000). Language ideology and linguistic differentiation. In Regimes of Language (pp. 35–83). School of American Research Press.
Kulyk, V. (2017). Language Attitudes in Independent Ukraine: Differentiation and Evolution. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 265–292.
Levchuk, P. (2020). Trójjęzyczność ukraińsko-rosyjsko-polska Ukraińców niepolskiego pochodzenia. Księgarnia Akademicka. https://doi.org/10.12797/9788381382854.
Levchuk, P. (2024). Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce. Instytut Slawistyki Polskiej Akademii Nauk. https://doi.org/10.11649/978-83-66369-74-0.
Ochs, E., & Schieffelin, B. (1984). Language acquisition and socialization: Three developmental stories and their implications. In R. Shweder & R. LeVine (Eds.), Culture Theory: Essays on Mind, Self and Emotion (pp. 276–320). Cambridge University Press.
Pavlenko, A. (2011). Language rights versus speakers’ rights: On the applicability of Western language rights paradigms in Eastern European contexts. Language Policy, 10 (1), 37–58.
Pennycook, A. (1998). English and the discourses of colonialism. Routledge.
Piller, I. (2015). Linguistic diversity and social justice. Oxford University Press.
Schwartz, M. (2010). Family language policy: Core issues of an emerging field. Applied Linguistics Review, 1 (1), 171–192.
Shevchuk-Kliuzheva, O. (2023). Home language and forced migration: Communication practices of Ukrainian preschoolers in Poland. Naukovyі visnyk Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu, 19, 107–112. https://doi.org/10.24919/2663-6042.19.2023.16.
Shevchuk-Kliuzheva, O. (2024). Forced migration and family language policy: The Ukrainian experience of language. Cognitive Studies | Études Cognitives, 24. https://doi.org/10.11649/cs.3318.
Shevchuk-Kliuzheva, O., & Levchuk, P. (2024). Language choice and changes in speech behaviour: A study of bilingual Ukrainians during the wartime. Przegląd Rusycystyczny, 4 (188), 154–174. https://doi.org/10.31261/pr.17017.
Tollefson, J. W. (2013). Language policy in a time of crisis: Reflections on “English only,” language rights, and war. Journal of Language, Identity & Education, 12 (3), 201–207.