Мовна ідеологія та мовне планування в Україні під час війни: зміни, виклики та можливості

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.50-66

Ключові слова:

мовна ідеологія, одномовність, двомовність, мовне планування, мовне розмаїття, мовна деколонізація

Анотація

Війна як специфічний соціальний контекст позначається на мовній свідомості та мовній поведінці українців, справляючи вплив на їхню когнітивну діяльність і на ресурс номінативних засобів української мови. Протягом майже трьох десятиліть після здобуття Україною незалежності в дискусіях про мовну політику значну увагу відводили пошукові компромісних рішень щодо надання російській мові певного офіційного статусу. Після 24 лютого 2022 року питання статусу російської мови зникло з порядку денного. Війна не тільки зміцнила позиції української мови як маркера національної ідентичності, але й глибоко вплинула на сприйняття протиставлення «ми – вони», і багато українців, які раніше спілкувалися переважно російською мовою, перейшли на українську щоб підкреслити свою українську національну ідентичність.

Українська мова, як символічний маркер нації, асоціюється не тільки з національною етнографічною спадщиною, але й з певним типом політичної культури, що відрізняє Україну від Росії. Цей висновок має важливе значення для прогнозування наслідків поточної мовної політики та для формування мовної ідеології, яка відображає не тільки уявлення про сучасний стан мови, але й про те, якою вона має стати в майбутньому.

Мета роботи двояка: (1) дослідити, як в умовах російської військової агресії проти України переконання щодо мови впливають на взаємозв'язок між використанням мови та соціальною організацією суспільства, та (2) дати оцінку поточного стану й майбутніх перспектив мовного планування в Україні, зокрема щодо ідеологічної взаємодії між основними суб’єктами мовної політики.

У статті застосовуються методи включеного спостереження, критичного дискурс-аналізу, контент-аналізу та аналізу документації з мовної політики.

У постколоніальних суспільствах мовні ідеології постійно конструюються та реконструюються в дискурсивних взаємодіях на мікро- та макрорівнях. Роль мовної ідеології як регулятора мовної поведінки особливо значуща на низовому, неформальному рівні, куди вплив офіційних норм і приписів не сягає, або він дуже ослаблений. Це дає змогу мовній ідеології виконувати важливу соціальну функцію.

Ідеологічний консенсус і практична співпраця між державними органами, засобами масової інформації, науковою спільнотою та представниками громадянського суспільства значною мірою сприяли заміні асиміляційної ідеології українсько-російського двомовності ідеологією «одна нація, одна мова». Українська мова дедалі більше стає супраетнічною як засіб спілкування не тільки українського етносу, а й широкого загалу українських громадян різних національностей.

Біографія автора

Богдан Ажнюк, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України

доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Україна.

azhniuk@gmail.com

Посилання

  1. Abtahian, M. R., & McDonough Quinn, C. (2017). Language Shift and Linguistic Insecurity. In K. A. Hildebrandt, C. Jany, & W. Silva (Eds.), Language Documentation & Conservation. Special Publication. Documenting Variation in Endangered Languages, 13, 137–151.
  2. Albury, N. J. (2020). Language attitudes and ideologies on linguistic diversity. In A. C. Schalley & S. A. Eisenchlas (Eds.), Handbooks of Applied Linguistics (pp. 357–376). De Gruyter Mouton.
  3. Armitage, S. (2022). ‘Ukrainian has become a symbol’: interest in language spikes amid Russia invasion. The Guardian, 08.04.2022. https://www.theguardian.com/education/2022/apr/08/ukrainian-langauge-interest-spikes-support-country-war.
  4. Azhniuk, B. (2022). Movna polityka v Ukraini i perspektyvy yevrointehratsii. Movoznavstvo, 6, 15–33 [in Ukrainian].
  5. Azhniuk, B. (2024). Movna ideolohiia: sotsiolinhvistychnyi zmist kontseptu. Movoznavstvo, 1, 3–17 [in Ukrainian].
  6. Azhniuk, B. (Ed.). (2019). Movne zakonodavstvo i movna polityka: Ukraina, Yevropa, svit. Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
  7. Belei, L., & Rovniak, O. (2023). Zmina movnoi povedinky ukraintsiv unaslidok povnomasshtabnoho vtorhnennia Rosii v Ukrainu. Movoznavstvo, 5, 3–39 [in Ukrainian].
  8. Blackledge, A. (2000). Monolingual ideologies in multilingual states: Language, hegemony and social justice in Western liberal democracies. Estudios de Sociolingüística, 1 (2), 25–45.
  9. Bocale, P. (2022). Competing Language Ideologies and Language Policies in Ukraine and Their Impact on Minorities. In P. Bocale, D. Brigadoi Cologna, & L. Panzeri (Eds.), Minorities in the Post-Soviet Space Thirty Years After the Dissolution of the USSR (pp. 55–73). Ledizioni.
  10. Britsyn, V. (2024). Mova v chas viiny: funktsionuvannia y movni proskryptsii. In B. Azhniuk (Ed.), Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka (pp. 123–189). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
  11. Khachaturyan, E. (2015). Introduction. In E. Khachaturyan (Ed.), Language – Nation – Identity: The “Questione della Lingua” in an Italian and Non-Italian Context (pp. 1–7). Cambridge Scholars Publishing.
  12. Khentshel, H., & Briuhhemann, M. (2016). Chy isnuie v Ukraini ukrainsko-rosiiskyi movnyi konflikt? Pro spivisnuvannia, protystoiannia ta zmishuvannia ukrainskoi ta rosiiskoi mov. Ukrainska mova, 1, 55–76 [in Ukrainian].
  13. Kulyk, V. (2014). Pro yednist natsii ta status rosiiskoi movy. Krytyka. http://krytyka.com/ua/community/blogs/pro-iednist-natsiyi-ta-status-rosiyskoyi-movy#sthash.mSeTLI4n.dpuf [in Ukrainian].
  14. Kulyk, V. (2024). Nareshti maizhe vsi staly ukraintsiamy: duzhe pokazove opytuvannia shchodo movy ta identychnosti. https://texty.org.ua/fragments/108677/nareshti-majzhe-vsi-stalyukrayincyamy-duzhe-pokazove-opytuvannya-shodo-movy-ta-identychnosti/ [in Ukrainian].
  15. Mallikarjun, M. (2018). Language Ideologies and Multilingualism: Discourses of the Loss of Language. Language in India, 18 (5), 269–290.
  16. McCrea, P. S. (2015). Standard Republican French and French Nationalism. In E. Khachaturyan (Ed.), Language – Nation – Identity: The “Questione della Lingua” in an Italian and Non-Italian Context (pp. 8–28). Cambridge Scholars Publishing.
  17. Mozer, M. (2024). Yevropeiska khartiia rehionalnykh abo minorytarnykh mov pid chas rosiiskoi viiny v Ukraini. In B. Azhniuk (Ed.), Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka (pp. 190–210). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
  18. Pavlenko, A. (2003). ‘Language of the Enemy’: Foreign Language Education and National Identity. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 6 (5), 313–331.
  19. Philips, S. U. (2015). Language Ideologies. In D. Tannen, H. E. Hamilton, & D. Schiffrin (Eds.), The Handbook of Discourse Analysis. Second Edition (pp. 557–575). John Wiley & Sons.
  20. Piller, I. (2015). Language ideologies. In K. Tracy, C. Ilie, T. Sandel (Eds.), The International encyclopedia of language and social interaction. 2 (pp. 917–927). Wiley-Blackwell.
  21. Place, J., & Everett, J. (2024). Ukraine, language policies and liberalism: a mixed second act. Studies in East European Thought, 77, 275–296.
  22. Taranenko, O. O. (2024a). Ukrainska literaturna mova kintsia XX – pershoi chverti XXI st.: stan i tendentsii rozvytku (Part I). Ukrainskyi movno-informatsiinyi fond NAN Ukrainy [in Ukrainian].
  23. Taranenko, O. (2024b). Rosiisko-ukrainska viina i ukrainska mova. In B. Azhniuk (Ed.), Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka (pp. 12–87). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
  24. Vasylenko, V. A. (2013). Heopolitychnyi ta natsionalnyi vymiry movnoi sytuatsii v Ukraini. Movoznavstvo, 5, 19–27 [in Ukrainian].
  25. Vukotić, V. (2019). The power of top-down language planning: a comparative investigation of three European regions. Deeds and Days, 71, 11–31.
  26. Yavorska, H. (2024). Dyskurs viiny (kilka metodolohichnykh pytan). In B. Azhniuk (Ed.), Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka (pp. 211–228). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
  27. Yavorskaya, G. M. (2011). Yazykovye konflikty i yazykovye ideologii v Moldove (na materiale analiza fokus-grupp). Studia linguistica, 5, 349–361 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-09

Як цитувати

Ажнюк, Б. (2025). Мовна ідеологія та мовне планування в Україні під час війни: зміни, виклики та можливості. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (11), 50–66. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.50-66

Номер

№ 11 (2025): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Зміна мовних ідеологій та ставлень до мови у воєнний час: від постколоніального стану до деколоніальних процесів

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Bohdan Azhniuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).