Переосмислення мовного суверенітету: постколоніальний виклик України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.32-49

Ключові слова:

мовознавство, українська мова, мовна політика, меншини, постколоніалізм, неоколонізація, деколонізація

Анотація

Мовну політику України після розпаду СРСР часто розглядали крізь геополітичні чи нормативні призми. Водночас недостатньо уваги приділяли постійному впливові колоніальних та імперських структур на мовну ієрархію та суспільні настрої. Російська мова, попри те що її нерідко представляють як прагматичний інструмент чи культурний місток, зберігає символічне домінування, вкорінене в історичних асиметріях влади.

У цьому дослідженні зроблено припущення, що сучасну мовну політику України неможливо повністю зрозуміти без постколоніальних рамок, які дозволяють аналізувати як зовнішні  впливи, так і внутрішньо засвоєну мовну ієрархію. Ці висновки частково корелюють із концептуальною тезою про те, що мовний суверенітет є невіддільним від ширших процесів епістемної та культурної деколонізації.

Стаття має на меті критично переосмислити новітні реформи мовної політики України в контексті її постколоніального стану, досліджуючи, як питання мовного суверенітету перетинаються з ідентичністю, пам’яттю та спротивом.

У дослідженні використано якісний міждисциплінарний підхід, що охоплює критичний дискурс-аналіз юридичних текстів і публічних дебатів та враховує теоретичні перспективи постколоніальних студій і соціолінгвістики, зокрема в контексті мовної політики.

Висновки свідчать, що юридичний та символічний пріоритети української мови в Україні функціонують не лише як інструменти творення нації, а й як акти символічної деколонізації. Ці заходи насамперед мають протистояти стійким наслідкам русифікації. Результати дослідження порушують важливі питання щодо природи й масштабу постколоніальності в Україні, особливо в контекстах, за яких колоніальні відносини ідеологійно заперечували. Український приклад свідчить, що зусилля з відновлення мовного суверенітету можуть передбачати складну взаємодію з минулим досвідом переслідувань, теперішнім плюралізмом і майбутніми прагненнями.

Біографії авторів

Світлана Романюк, Варшавський університет

Доктор габілітована, професорка Варшавського університету, Республіка Польща.

s.romaniuk@uw.edu.pl

Філіп Мєжва, Варшавський університет

Магістр, докторант Школи гуманітарних наук Варшавського університету, Республіка Польща.

pd.mierzwa@uw.edu.pl

Посилання

  1. Azhniuk, B. (2017–2018). Ukrainian language legislation and the national crisis. Harvard Ukrainian Studies, 35 (1/4), 311–329 [in Ukrainian].
  2. Azhniuk, B. (2021). Movna polityka: Ukraina i svit. Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
  3. Azhniuk, B. (Ed.). (2019). Movne zakonodavstvo i movna polityka: Ukraina, Yevropa, svit. Vydavnychyi dim D. Buraho [in Ukrainian].
  4. Besters-Dilger, J. (2007). The Ukrainian language in education and mass media. In M. S. Flier (Ed.), Ukrainian philology and linguistics in the twenty-first century (Vol. 29, No. 1–4, pp. 257–293). Harvard Ukrainian Studies.
  5. Besters-Dilger, J. (Ed.). (2009). Language policy and language situation in Ukraine: Analysis and recommendations. Peter Lang.
  6. Biedarieva, S. (2022). Decolonization and disentanglement in Ukrainian art. https://post.moma.org/decolonization-and-disentanglement-in-ukrainian-art/.
  7. Bilaniuk, L. (2005). Contested tongues: Language politics and cultural correction in Ukraine. Cornell University Press.
  8. Borkovskyi, A. (2008). Mykola Riabchuk: Ukrainske telebachennia – rupor FSB. Hazeta po-lvivsky. https://detector.media/withoutsection/article/40616/2008-09-16-mykola-ryabchuk-ukrainske-telebachennya-rupor-fsb/.
  9. Csernicskó, I. (2021). Languages in conflict situations in the context of the Law of Ukraine “On Education” (2017). In D. Müller & M. Wingender (Eds.), Language politics, language situations and conflicts in multilingual societies: Case studies from contemporary Russia, Ukraine and Belarus (pp. 137–152). Harrassowitz Verlag.
  10. Grebeniuk, T., Jakubowska-Krawczyk, K., Odrekhivska, I., Pavlichenko, L., Romaniuk, S., & Vardanian, M. (2025). Decolonizing academic curricula: Integrating Ukrainian studies through a thematic approach. heiBOOKS – Heidelberger E-Books, Heidelberg University Library.
  11. Hall, B. (2023, November 1). Ukraine open to minority rights concessions in quest to join EU. Financial Times. https://www.ft.com/content/d7eec05d-c2a8-4e75-965d-74db16dfe6b3.
  12. Hebisz, M. E., & Stanisławski, J. (2023). The history of the legal status of the Ukrainian language: From Kyivan Rus’ to contemporary Ukraine. Eastern Review, 12 (2). https://doi.org/10.18778/1427-9657.12.11.
  13. Khartiia. (1992). Yevropeiska khartiia rehionalnykh mov abo mov menshyn. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_014#Text [in Ukrainian].
  14. Kobchenko, N. (2023). Verbalisation of an alternative academic position in totalitarian discourse. Language: Classic – Modern – Postmodern, 9, 5–30. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.5-30.
  15. Knoblock, N. (2022). Language of conflict: Discourses of the Ukrainian crisis. Bloomsbury.
  16. Konstytutsiia. (1996). Konstytutsiia Ukrainy. https://zakon.rada.gov.ua/go/254к/96-вр [in Ukrainian].
  17. Kulyk, V. (2014). What is Russian in Ukraine? Popular beliefs regarding the social roles of the language. In A. Mustajoki, E. Protassova, & N. Yelenevskaya (Eds.), The Russian language outside the nation (pp. 117–140). Edinburgh University Press.
  18. Kulyk, V. (2021). Movna polityka v bahatomovnykh krainakh. Zakordonnyi dosvid ta yoho prydatnist dlia Ukrainy. Dukh i Litera [in Ukrainian].
  19. Mamchenko, N. (2024, November 19). Verkhovna Rada rozghliane zakonoproiekt, yakyi zoboviazuie hovoryty ukrainskoiu na perervakh u shkoli. Sudovo-iurydychna hazeta. https://sud.ua/uk/news/publication/316018-verkhovnaya-rada-rassmotrit-zakonoproekt-obyazyvayuschiy-govorit-po-ukrainski-na-pereryvakh-v-shkole [in Ukrainian].
  20. Masenko, L. (2004). Mova i suspilstvo. Postkolonialnyi vymir. KM “Akademiia” [in Ukrainian].
  21. Masenko, L. (2020). Konflikt mov ta identychnostei u postradianskii Ukraini. Klio [in Ukrainian].
  22. Mierzwa, P. (2024). Terminologia a polityka językowa: Kluczowe aspekty w kontekście języków regionalnych i mniejszościowych. In T. Jastrems’ka & D. K. Rembiszewskа (Eds.), Gwary wobec wyzwań współczesności (pp. 153–172). Instytut Ukrainoznawstwa im. I. Krypiakewycza NAN Ukrainy; Instytut Slawistyki PAN. Dialektolohichni studii, 2 (15). https://doi.org/10.33402/DSSG.2024-153-172 [in Ukrainian].
  23. Moser, M. (2013). Language Policy and Discourse on Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych (25 February 2010–28 October 2012). ibidem-Verlag.
  24. Müller, D., & Wingender, M. (2001). Language Politics, Language Situations and Conflicts in Multilingual Societies: Case Studies from Contemporary Russia, Ukraine and Belarus. Harrassowitz Verlag.
  25. Natmessnig, S., Reuther, T., & Lytvyshko, Y. (2024). Hundert Jahre Sprachenpolitik in der Ukraine: 1922 bis 2022. In B. Wiemer & R. Goldt (Eds.), Die Ukraine als Objekt russischer Großmachtansprüche: Sprachen, Identitäten und Diskurse (pp. 65–94). Frank & Timme.
  26. Pipa, N. (2020, December 2). Chy mozhe odne slovo zminyty doliu krainy? Pro Yevropeisku Khartiiu rehionalnykh mov abo mov menshyn. Ukrainska pravda. https://www.pravda.com.ua/columns/2020/12/2/7275664/ [in Ukrainian].
  27. Pohl, D. (2024). Die Ukraine im sowjetischen und postsowjetischen Kontext. In P. Deutschmann, M. Moser, & A. Woldan (Eds.), Die Ukraine – vom Rand ins Zentrum (pp. 33–52). Frank & Timme.
  28. Reuther, T. (2024). Sprachen und Sprechen in der Ukraine: Verbote, Gebote und die Realität im 21. Jahrhundert. In P. Deutschmann, M. Moser, & A. Woldan (Eds.), Die Ukraine – vom Rand ins Zentrum (pp. 77–92). Frank & Timme.
  29. RFE/RL. (2019, December 7). Council of Europe’s experts criticize Ukrainian language laws. Radio Free Europe/Radio Liberty. https://www.rferl.org/a/council-europe-criticizes-ukrainian-language-laws/30312541.html.
  30. Riabczuk, M. (2013). Colonialism in another way: On the applicability of postcolonial methodology for the study of postcommunist Europe. Porównania, 13, 47–59. https://doi.org/10.14746/p.2013.13.10972.
  31. Romaniuk, S. (2011). Język rosyjski na Ukrainie jako drugi język państwowy. In J. Sułek, R. Runiewicz-Jasińska, & A. Lelonek (Eds.), Stany Zjednoczone i Ukraina w zmieniającym się świecie (pp. 103–109). WSCiL.
  32. Romaniuk, S. (2015). Mova i Zakon: kontroversii ta manipuliatsii v ukrainskomu parlamentskomu dyskursi. Studia z filologii Polskiej i Słowiańskiej, 50, 208–222 [in Ukrainian].
  33. Romaniuk, S. (2016). Ukraiński dyskurs polityczny w latach 2010–2014. Analiza lingwistyczna. Uniwersytet Warszawski [in Ukrainian].
  34. Romaniuk, S. (2023). Sotsiolinhvistychni ta dyskursyvni doslidzhennia u prohrami Varshavskoi ukrainistyky. In K. Jakubowska–Krawczyk (Ed.), Dydaktyka akademicka w dobie zmian. Współczesne wyzwania ukrainistyki (pp. 115–128). IKRiBL [in Ukrainian].
  35. Romaniuk, S. (2024). Dosvid viiny. Mediino-dyskursyvnyi prostir suchasnoi Ukrainy. WUW [in Ukrainian].
  36. Romaniuk, S. (2025). Novi vektory u vykladanni ukrainskoi movy v prohramakh zakordonnykh ukrainistyk (in print) [in Ukrainian].
  37. Shurmakevych, V. (2024, January 25). Ombudsmen rozpoviv, yaki porushennia movnoho zakonu v 2023 rotsi fiksuvaly naichastishe. Ukrainska pravda. https://life.pravda.com.ua/society/2024/01/25/259035/ [in Ukrainian].
  38. Stewart, S. (2000). Sprachenpolitik als Sicherheitsproblem in der Ukraine. Mannheimer Zentrum für Europäische Sozialforschung.
  39. Szerszeń, T. (2023). Wojna. Sztuka. Dekolonizacja. Konteksty, 4 (343), 3–6.
  40. Trach, N. (2011). Language policy in contemporary Ukraine: National identity vs multilingualism. In J. Roka (Ed.), Globalisation, Europeanization and other transnational phenomena: Description, analyses and generalizations (pp. 454–470). Budapest College of Communication and Business.
  41. Trach, N. (2015). Language and identity in contemporary Ukraine. In Ukraine twenty years after independence (pp. 213–225). Aracne Editrice. https://doi.org/10.4399/978885487765816.
  42. Ukrainian Studies in Europe. (n. d.). Situation report. https://drive.google.com/file/d/1X1g5I1kJCvoJ9VhS1Tf1_QMNdQIvMKRl/view.
  43. Yasakova, N. (2024). Zaimennykove konstruiuvannia natsionalnoi identychnosti v suchasnomu mediinomu dyskursi Ukrainy. In S. Romaniuk (Ed.), Dosvid viiny. Mediino-dyskursyvnyi prostir suchasnoi Ukrainy (pp. 27–41). WUW [in Ukrainian].
  44. Yasakova, N. (2024). Natsionalne my v ukrainskykh mediatekstakh 2022 roku: konstruiuvannia identychnosti pid chas antykolonialnoi viiny. Mova: klasychne – moderne – postmoderne, 9, 31–49. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.31-49 [in Ukrainian].
  45. Zakon. (1989). Zakon URSR “Pro movy v Ukrainskii RSR”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8312-11#Text [in Ukrainian].
  46. Zakon. (2012). Zakon Ukrainy “Pro zasady derzhavnoi movnoi polityky”. https://zakon.rada.gov.ua/go/5029-17 [in Ukrainian].
  47. Zakon. (2016). Zakon Ukrainy “Pro telebachennia ta radiomovlennia”. https://zakon.rada.gov.ua/go/1774-19 [in Ukrainian].
  48. Zakon. (2017). Zakon Ukrainy “Pro osvitu”. https://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19 [in Ukrainian].
  49. Zakon. (2019). Zakon Ukrainy “Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukrainskoi movy yak derzhavnoi”. https://zakon.rada.gov.ua/go/2704-19 [in Ukrainian].
  50. Zakon. (2021). Zakon Ukrainy “Pro korinni narody Ukrainy”. https://zakon.rada.gov.ua/go/1616-20 [in Ukrainian].
  51. Zakon. (2023). Zakon Ukrainy “Pro natsionalni menshyny (spilnoty) Ukrainy”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2827-20#Text [in Ukrainian].
  52. Zhuravlova, O. (2020, July 16). Movnyi zakon v Ukraini: osnovni normy (infohrafika). Deutsche Welle. https://www.dw.com/uk/movnyi-zakon-v-ukraini-koli-nabyratt-chynnosti-osnovni-normy-dovidka/a-54188974.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-09

Як цитувати

Романюк, С., & Мєжва, Ф. (2025). Переосмислення мовного суверенітету: постколоніальний виклик України. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (11), 32–49. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.32-49

Номер

№ 11 (2025): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Перспективи та виклики застосування постколоніального підходу до аналізу питань української мови

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Svitlana Romaniuk, Philip Mierzwa

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).