Reflections on Postcolonial Linguistics and Рerspectives for the Language Situation in Ukraine

Моніка Вінґендер

doi:10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.9-31

Автор(и)

Моніка Вінґендер Гіссенський університет Юстуса Лібіга, Німеччина https://orcid.org/0000-0002-9651-8693

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2025.11.9-31

Ключові слова:

постколоніальна лінгвістика, мовні ідеології, мовна політика, мовна ситуація, Україна, Радянський союз

Анотація

Дискусії про постколоніалізм та пов’язані із ним терміни, поняття й ідеології, такі як декомунізація і дерусифікація, визначають сучасні суспільні, політичні та академічні дискурси в Україні.

У статті на матеріалі академічних дискурсів розглянуто застосовність постколоніальної лінгвістики до вивчення мовної ситуації в Україні. Постколоніальну лінгвістику потрактовують як термін, що охоплює водночас «мову в постколоніальному контексті», «постколоніальні підходи до вивчення мови» (Levisen & Sippola 2019, 1), а також (пост)колоніалістичні практики в багатомовних мовних ситуаціях. На тлі такого широкого розуміння постколоніальної лінгвістики фокусом статті є мовна ситуація, мовна політика та їхній зв’язок з мовними ідеологіями.

Метою цієї статті є висловити міркування щодо концепцій постколоніальної лінгвістики, а потім розглянути, якою мірою мовну ситуацію в Україні можна аналізувати як постколоніальну мовну ситуацію. Окрім того, стаття має на меті розглянути переваги й недоліки аналізу мовної ситуації в Україні в постколоніальному аспекті, а також внесок прикладу України в постколоніальну лінгвістику. Для цього мовну ситуацію в Україні детальніше аналізуємо на основі двох прикладів: радянської мовної політики, а також декомунізації й дерусифікації в Україні після початку російської війни проти України.

Методичний підхід та джерельну базу засновано на літературі.

Стаття розкриває численні аспекти мовної ситуації з постколоніального погляду, а також демонструє, що постколоніальний аспект має бути лише одним із багатьох підходів до аналізу, оскільки розвиток мовної політики та мовної ідеології є багатогранним.

Біографія автора

Моніка Вінґендер, Гіссенський університет Юстуса Лібіга

доктор філологічних наук, професор слов’янського мовознавства Гіссенського університету Юстуса Лібіга, Німеччина

monika.wingender@slavistik.uni-giessen.de

Посилання

Albrecht, M. (Ed.). (2019). Postcolonialism Cross-Examined. Multidirectional Perspectives on imperial and Colonial Poasts and the Neocolonial Present. Oxford.
Anchimbe, E. A. (2018). Offers and Offer Refusals: A postcolonial pragmatics perspective on world Englishes. John Benjamins.
Azhniuk, B. (Ed.). (2024a). Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka. Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
Azhniuk, B. (2024b). Semiotychne konstruiuvannia publichnoho prostoru: viina i mova. In B. Azhniuk (Ed.), Mova i viina: dynamika movnoi systemy i movna polityka (pp. 88–122). Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].
Besters-Dilger, J. (2011). Nation und Sprache seit 1991: Ukrainisch und Russisch im Sprachkonflikt. In A. Kappeler (Ed.), Die Ukraine. Prozesse der Nationsbildung (pp. 375–388). Böhlau Verlag.
Besters-Dilger, J. (2023). Language Policy in Ukraine – Overview and Analysis. Ukrainian Analytical Digest, 001. https://laender-analysen.de/uad/pdf/UkrainianAnalytical-Digest001.pdf.
Calvet, L. J. (1974). Linguistique et colonialisme. Petit traité de glottophagie. Payot.
Danylenko, A., & Naienko, H. (2019). Linguistic Russification in Russian Ukraine: Languages, imperial models, and policies. Russian Linguistics, 43 (1), 19–39.
Demska, O., & Levchuk, P. (2020). The Urbanonimia of Ukraine in the context of decommunization. Cognitive Studies, 20, 1–8.
Dewein, B., Engelberg, S., Hackmack, S., Karg, W., Kellermeier-Rehbein, B., Muhlhäusler, P., Schmidt-Brucken, D., Schneemann, C., Stolberg, D., Stolz, T., & Warnke, I. H. (2012). Forschungsgruppe Koloniallinguistik. Profil – Programmatik – Projekte. Zeitschrift für Germanistische Linguistik, 40 (2), 242–249.
Errington, J. (2001). Colonial Linguistics. Annual Review of Anthropology, 30, 19–39.
Errington, J. (2008). Linguistics in a Colonial World. A Story of Language, Meaning, and Power. Blackwell.
Fedorova, K., & Protassova, E. (2024). Introduction: Decolonizing Linguistic Space: Language Policies, Practices and Ideologies in the Post-Soviet Countries. Region, 13 (1), 1–7.
Glück, H. (1984). Sowjetische Sprachenpolitik. In H. Jachnow (Ed.), Handbuch des Russisten. Sprachwissenschaft und angrenzende Disziplinen (pp. 519–559). Harrassowitz Verlag.
Grenoble, L. A. (2003). Language Policy in the Soviet Union. Kluwer Academic Publishers.
Haarmann, H. (1999). Aspekte des Multilingualismus in der Sowjetunion und ihren Nachfolgestaaten. In H. Jachnow (Hg.), Handbuch des Russisten. Sprachwissenschaft und angrenzende Disziplinen (pp. 843–870). Harrassowitz Verlag.
Hamel, R. E. (2006). The Development of Language Empires. In U. Ammon, N. Dittmar, K. Mattheier (Eds.), Sociolinguistics. An international handbook of the science of language and society (pp. 2240–2258). De Gruyter.
Hentschel, G., & Palinska, O. (2022). Restructuring in a Mesolect: A Case Study on the Basis of the Formal Variation of the Infinitive in Ukrainian-Russian Surzhyk. Cognitive Studies, 22.
Jernudd, B., & Nekvapil, J. (2012). History of the field: a sketch. In B. Spolsky, The Cambridge Handbook of Language Policy (pp. 16–36). Cambridge.
Kamusella, T. (2018). Russian: A monocentric or pluricentric language? Colloquia Humanistica, 7, 153–196.
Kellermeier-Rehbein, B., Schulz, M., & Stolberg, Doris (Eds.). (2018). Sprache und (Post) Kolonialismus: Linguistische und interdisziplinäre Aspekte. De Gruyter.
Kiss, N., & Wingender, M. (2025). Developments and current trends in language policy in Ukraine. In J. Darquennes, J. C. Salmons, & W. Vandenbussche (Eds.), Language Contact (Vol. 2, pp. 725–741). De Gruyter Mouton.
Kobchenko, N. (2023). Verbalisation of an alternative academic position in totalitarian discourse. Language: Classic – Modern – Postmodern, 9, 5–30. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.5-30.
Kostiučenko, A. (2023). Surschyk in der Ukraine: zwischen Sprachideologie und Usus. Ukraine-Analysen, 284, 11–13.
Kravchenko, L., & Petriv, Kh. (2022). Utverdzhennia natsionalnoi identychnosti v suchasnykh pereimenuvanniakh (na materiali ukrainskoho urbanonimikonu). Mova: klasychne – moderne – postmoderne, 8, 37–62.
Kroskrity, P. V. (2010). Language ideologies – Evolving perspectives. In J. Jaspers, J.-O. Östmann, & J. Verschueren (Eds.), Society and language use (pp. 192–211). John Benjamins.
Krouglov, A. (2025). The Russian invasion of Ukraine and the evolving linguistic landscape: the rising influence of English and other European languages. In H. Shumytska & A. Krouglov (Eds.), Movy ta kultury pid chas vijny: Kolektivna monografiia (pp. 241–256). Uzhhorod National University.
Kulyk, V. (2014). Soviet nationalities policies and the discrepancy between ethnocultural identification and language practice in Ukraine. In Mark R. Beissinger & Stephen Kotkin (Eds.), Historical legacies of communism in Russia and Eastern Europe (pp. 202–221). Cambridge University Press.
Kulyk, V. (2022). Die Sprache des Widerstands. Der Krieg und der Aufschwung des Ukrainischen. Osteuropa, 72 (6–8), 237–248.
Kulyk, V. (2024). Language shift in time of war: the abandonment of Russian in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 40 (3), 159–174.
Laitin, D. (1998). Identity in Formation: The Russian-Speaking Populations in the Near Abroad. Cornell University Press.
Levisen, C. & Sippola, E. (2019). Postcolonial Linguistics. The Editors’ Guide to a New Interdiscipline. Journal of Postcolonial Linguistics, 1, 1–15.
Marten, H. F. (2016). Sprachenpolitik (Eine Einführung). Gunter Narr Verlag.
Masenko, L. (2004). Mova i suspilstvo: Postkolonialnyi vymir. KM Akademiia [in Ukrainian].
Masenko, L. (2019). Surzhyk: mizh movoiu i iazykom. Vydavnychyi dim “Kyievo-Mohylianska akademiia” [in Ukrainian].
Moser, M. (2013). Language Policy and the Discourse on Languages in Ukraine under President Viktor Yanukovych (25 February 2010–28 October 2012). ibidem.
Moser, M. (2022). Geschichte und Gegenwart des Russischen in der Ukraine: Ein Überblick. Die Welt der Slaven, 67 (2), 393–423.
Odrekhivska, I. (2024). Decolonial analytics in translation history: Ukrainian literature in the contested space of English translation. World Literature Studies, 3 (16), 4–14.
Pavlenko, A. (2008a). Multilingualism in Post-Soviet Countries: Language Revival, Language Removal, and Sociolinguistic Theory. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 11 (3–4), 275–314.
Pavlenko, A. (2008b). Russian in Post-Soviet countries. Russian Linguistics, 32 (1), 59–80.
Phillipson, R. (1997). Realities and myths of linguistic imperialism. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 18 (3), 238–247.
Pidkuimukha, L. (2024). Ukrainska mova v biznesovomu seredovyshchi pislia povnomasshtabnoho vtorhnennia Rosii v Ukrainu. Ukrainska mova, 1 (89), 60–76 [in Ukrainian].
Rabus, A. (2025). Ukrainian linguistic creativity and decolonial resistance: a Twitter analysis. Digital War, 6 (7).
Renchka, I. (2023). Zminy movnoi identichnosti ukraintsiv na pochatku povnomasshtabnoho vtorhnennia rosii v ukrainu. Mova: klasichne – modern – postmoderne, 9, 72–98 [in Ukrainian].
Romaine, S. (2019). Multilingualism. In J. Darquennes, J. C. Salmons, & W. Vandenbussche (Eds.), Language Contact. An International Handbook (Volume 1, pp. 257–270). De Gruyter Mouton.
Schmid, U. (2023). Postkolonialismus und kein Ende? Die Ukraine als Testfall für theoretische Alternativen. Osteuropa, 12, 97–112.
Snyder, T. (2019). Historian Snyder on Language, Zelenskyy and Vakarchuk. https://hromadske.ua/en/posts/ukrainians-own-russian-but-dont-admit-it-historian-snyder (accessed August, 17, 2025).
Snyder, Timothy. (2022). The War in Ukraine is a colonial war. The New Yorker, April 28, 2022, https://www.newyorker.com/news/essay/the-war-in-ukraine-is-a-colonial-war (accessed: August 17, 2025).
Shevelov, G. Y. (1989). The Ukrainian language in the first half of the twentieth century (1900–1941): Its state and status. Harvard University Press.
Shumytska, H., & Krouglov, A. (Eds.). (2025). Movi ta kultury pid chas viiny: Kolektivna monografiia (pp. 241–256). RIK-U [in Ukrainian].
Stolz, C. (Ed.). (2015). Language Empires in Comparative Perspectives. De Gruyter Mouton.
Stolz, T., Warnke, I. H., Schmidt-Brücken, D. (Hg.). (2016). Sprache und Kolonialismus. Eine interdisziplinäre Einführung zu Sprache und Kommunikation in kolonialen Kontexten. De Gruyter.
Szeptycki, A. (2011). Ukraine as a Postcolonial State? Polish Quarterly of International Affairs, 20 (1), 5–29.
Tsar, I. (2024). Movna povedinka kyivskoi molodi pid chas rosijsko-ukrainskoi vijni. Ukrainska mova, 3 (91), 76–89 [in Ukrainian].
Warnke, I. H. (2017). Postcolonial Language Studies. In D. Goetsche, A. Dunker, & G. Dürbek (Eds.), Handbuch Postkolonialismus und Literatur (pp. 96–100). Metzler.
Warnke, I. H. (2019). Three steps in chromatic abysses: On the necessity of studying colonialism in late linguistics. Journal of Postcolonial Linguistics, 1, 41–59.
Wingender, M. (2021). From Contact and Conflict Linguistics towards Linguistic Conflict Research: Developing a Multifactorial Language Conflict Model. In D. Müller & M. Wingender (Eds.), Language Politics, Language Situations and Conflicts in Multilingual Societies. Case Studies from Contemporary Russia, Ukraine and Belarus (pp. 15–35). Harrassowitz Verlag.
Wingender, M. (accepted), Types of Slavic standard languages – with a focus on the Russian standard language between mono- and pluricentricity. In S. Elspaß, I. Mendoza, B. Pöll, & E. Schleef (Eds.), Double standards: Codified norms and norms of usage in European languages (1600–2020). Peter Lang.