Маркування джерела інформації в мові: термінологійний аспект

Автор(и)

  • Владена Кірілічева Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України, Україна https://orcid.org/0000-0003-0974-1836

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.168-189

Ключові слова:

евіденційність, переповідність, дубітатив, епістемійна модальність, модус, термінологія, переклад, семантика, граматика

Анотація

У статті розглянуто найпоширеніші терміни на позначення вербалізації джерела інформації в мові («евіденційність», «засвідченість», «переповідність», «дубітатив» тощо) та здійснено спробу класифікувати їх з огляду на їхню прийнятність для опису певних фрагментів мовної дійсності. Основним інструментом аналізу зазначених термінів послугувала шкала «“абсолютна” евіденційність — епістемійна модальність», створена в результаті опису семантичного обсягу категорії «вербалізація джерела інформації в мові».

Біографія автора

Владена Кірілічева, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України

Аспірантка Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні Національної академії наук України (Україна)

vladena.kirilicheva@gmail.com

Посилання

  1. Aikhenvald, A. Y. (2004). Evidentiality. Oxford University Press.
  2. Aikhenvald, A. Y. (2014). The grammar of knowledge: A cross-linguistic view of evidentials and the expression of information source. In The grammar of knowledge: a cross-linguistic typology (pp. 1–51). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198701316.003.0001.
  3. Aikhenvald, A. Y. (Ed.). (2018). The Oxford handbook of evidentiality. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780198759515.001.0001.
  4. Aksu-Koç, A. (2000). Some aspects of the acquisition of evidentials in Turkish. In L. Johanson, & B. Utas (Eds.), Evidentials: Turkic, Iranian and neighbouring languages (pp. 15–28). Mouton de Gruyter. https://doi.org/10.1515/9783110805284.15.
  5. Bühler, K. (2011). Theory of language: The representational function of language. John Benjamins Publishing. https://doi.org/10.1075/z.164.
  6. Cambridge Dictionary. (1999). https://dictionary.cambridge.org.
  7. Chafe, W., & Nichols, J. (Eds.). (1986). Introduction. In Evidentiality: The linguistic coding of epistemology. Ablex Publishing Corporation.
  8. Chambers 21st Century Dictionary. (1996). https://chambers.co.uk. Collins English Dictionary. (2011). https://www.collinsdictionary.com.
  9. Diewald, G., & Smirnova, E. (2010). Evidentiality in German: linguistic realization and regularities in grammaticalization. De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110241037.
  10. Hardman, M. J. (1986). Data-source marking in the Jaqi languages. In W. Chafe, & J. Nichols (Eds.), Evidentiality: The linguistic coding of epistemology (pp. 113–136). Ablex Publishing Corporation.
  11. Khrakovskiy, V. S. (2007). Evidentsial’nost’, epistemicheskaya modal’nost’, (ad)mirativnost’. V Evidentsial’nost’ v yazykakh Evropy i Azii. Sbornik statey pamyati Natalii Andreevny Kozintsevoy. Nauka [in Russian].
  12. Kozintseva, N. A. (2007). Tipologiya kategorii zasvidetelstvovannosti. V Evidentsialnost v yazykakh Evropy i Azii. Sbornik statey pamyati Natalii Andreevny Kozintsevoy (s. 13–36). Nauka [in Russian].
  13. Kshanovskyi, O. Ch. (2014). Katehoriia evidentsiinosti v suchasnii perskii movi. Typolohiia movnykh znachen u diakhronichnomu ta zishavnomu aspektakh, 29, 86–95 [in Ukrainian].
  14. McCulloch, G., & Gawne, L. (Hosts). (2019, May 15). You heard about it but I was there – Evidentiality (No. 32). [Audio podcast transcript]. In Lingthusiasm. https://lingthusiasm.com/post/185526904006/transcript-episode-32-you-heard-about-it-but-i.
  15. Merriam-Webster Dictionary. (1996). https://www.merriam-webster.com.
  16. Nevska, Yu. V. (2020). Manifestatsiia katehorii evidentsiinosti v epistoliarii M. Kulisha. U Ucrainica X. Současná Ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury: Sborník příspěvků (s. 97–101). https://www.ff.upol.cz/fileadmin/users/79/Nevska_JUlija_ MANIFESTACIJA_KATEGORII_EVIDENCIINOSTI_V_EPISTOLJARII.pdf [in Ukrainian].
  17. Nika, O. I. (2009). Evidentsiinist yak katehoriia modusu u staroukrainskykh tekstakh. Aktualni problem ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka, 18, 50–58. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2009_18_10 [in Ukrainian].
  18. Nitsolova, R. (2017). Modalizirovannaia evidentsiialnaia sistema bolagarskogo yazyka. V Evidentsiialnost v yazykakh Evropy i Azii. Sbornik statei pamiati Natalii Andreevny Kozintsevoi (с. 107–196). Nauka [in Russian].
  19. Oleshko, Yu. L. (2013). Tekstotvirna rol evidentsiinosti u propovidnytskomu y polemichnomu dyskursi (na materiali tvoriv I. Haliatovskoho). Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka, 26, 151–157. http://nbuv.gov.ua/UJRN/apyl_2013_26_19 [in Ukrainian].
  20. Ortega-Barrera, I., & Quintana-Toledo, E. (2013). May and must as inferential evidential markers in a corpus of English scientific texts. Estudios Ingleses de la Universidad Complutense, 21, 11–29. https://doi.org/10.5209/rev_EIUC.2013.v21.43271.
  21. Peterson, T. (2015). Grammatical evidentiality and the unprepared mind. Review of Cognitive Linguistics, 13 (2), 314–352. https://doi.org/10.1075/rcl.13.2.03pet.
  22. Plungian, V. (2001). The place of evidentiality within the universal grammatical space. Journal of Pragmatics, 33 (3), 349–357. https://doi.org/10.1016/S0378-2166(00)00006-0.
  23. Popovych, L. B. (2017). Hramatykalizatsiia pokaznykiv evidentsiynosti v ukrayinskii movi. Linhvistychni studii, 34, 38–52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2017_34_7 [in Ukrainian].
  24. Slovnyk ukrainskoi movy online. Tomy 1–13. A–POKIRNO. https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=1&page=0 [in Ukrainian].
  25. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh. (1970–1980). Naukova dumka. http://sum.in.ua/ [in Ukrainian].
  26. Symonova, K. S. (1983). Perepovidni chastky. Kultura slova, 24, 42–49. http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine24-11.pdf [in Ukrainian].
  27. Ünal, E., & Papafragou, A. (2020). Relations between language and cognition: Evidentiality and sources of knowledge. Topics in Cognitive Science, 12 (1), 115–135. https://doi.org/10.1111/tops.12355.
  28. Üzüm, M. (2020). Türkçede kanıtsallik ve bilgii kiplği ayrımı. Dil Araştırmaları, 14 (26), 83–102. https://dergipark.org.tr/en/pub/dilarastirmalari/issue/60263/877275.
  29. Yang, L., & Han, J. (2023). More Than an Information Source: A Bibliometric Review of Evidential Studies (1992–2021). Journal of Language Teaching and Research, 14 (4), 955–967. https://doi.org/10.17507/jltr.1404.13.
  30. Yaslyk, V. I. (2016). Evidentsiia v suchasnii ukrainskii literaturnii movi: typolohichnyi aspekt. Science and Education a New Dimension. Philology, IV (27), 107, 85–88 [in Ukrainian].
  31. Yaslyk, V. I. (2017). Evidentsiyni zasoby v movi prava. U Ukrainska mova v yurysprudentsii: stan, problemy, perspektyvy. Materialy XIII Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z problem rozvytku ta funktsionuvannia derzhavnoi movy (pp. 226–228). Nats. akad. vnutr. sprav [in Ukrainian].
  32. Zahnitko, A. (2012). Slovnyk suchasnoi linhvistyky: poniattia i terminy. Т. 1: A–Y. DonNU [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Кірілічева, В. (2023). Маркування джерела інформації в мові: термінологійний аспект. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (9), 168–189. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.168-189

Номер

№ 9 (2023): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Семантика

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Vladena Kirilicheva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).