Проблема словникового тлумачення імен натуроб’єктів у контексті даних асоціативного експерименту

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.140-167

Ключові слова:

психолінгвістика, вільний асоціативний експеримент, натуроб’єкт, тлумачні словники, дефініція, компонентний аналіз

Анотація

У статті розглянуто доцільність використання даних вільних асоціативних експериментів для корекції зони тлумачення в загальних (нетермінологічних) словниках. Автори, аналізуючи асоціативне поле слова-стимулу комета, доходять висновку, що інформація про цей натуроб’єкт, набута носіями лінгвокультурної свідомості, є комбінацією фрагментів наукової та наївної картини світу.

Біографії авторів

Маргарита Жуйкова, Волинський національний університет імені Лесі Українки

Доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки

mzhujkova@gmail.com

Ольга Свідзинська, Національний університет «Львівська політехніка»

магістр філології, асистент кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» (Україна)

triphilon@gmail.com

Посилання

  1. Agerbo, H. (2018). Explaining meaning in lexicographical information tools. In P. A. Fuertes-Olivera (Ed.), The Routledge Handbook of Lexicography (pp. 58–77). Routledge.
  2. Apresian, Yu. (2010). Sovremennyіe leksikograficheskiіe tekhnologii. V Prospekt aktivnogo slovarіa russkogo yazyka. Yazyki slavianskikh kultur [in Russian].
  3. Bańko, M. (2001). Z pogranicza leksykografii i językoznawstwa. Wydział Polonistyki Uniwersytetu Warszawskiego.
  4. Bartmiński, J. (1984). Definicja leksykograficzna a opis języka. W K. Polański (Red.), Słownictwo w opisie języka (s. 9–21). UŚ.
  5. Doroszewski, W. (1970). Elementy leksykologii i semiotyki. Państwowe Wydawn. Naukowe.
  6. Grochowski, M. (1982). Zarys leksykologii i leksykografii. Zagadnienia synchroniczne. Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.
  7. Hartmann, R. R. K., & James, G. (2002). Dictionary of Lexicography. Routledge.
  8. Martinek, S. (2011). Empirychni y eksperymentalni metody u suchasnii kohnityvnii linhvistytsi. Visnyk of the Lviv University. Series Philology, 52, 25–32. http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2011.52.3051 [in Ukrainian].
  9. Niebrzegowska, S. (1996). Kometa. Słownik stereotypów i symboli ludowych. Tom 1. Kosmos. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
  10. Piotrowski, T. (1993). Z zagadnień leksykografii. Wydawnictwo Naukowe PWN.
  11. Piotrowski, T. (2001). Zrozumieć leksykografię. Wydawnictwo Naukowe PWN.
  12. Trudy etnografichesko-statisticheskoy ekspeditsiyi v Zapadno-russkiy kray. Materialy I issledovaniya, sobrannyye d. chl. P. P. Chubinskim. T. 1. Verovaniya і suyeveriya. Zagadki i poslovitsy. S.-Peterburg, 1872 [in Russian].
  13. Zalevskaya, A. (2005). Znacheniye slova i vozmozhnosti yego opisaniya. In A. Zalevskaya, Psikholingvisticheskiye issledovaniya. Slovo. Tekst. Gnosis [in Russian].
  14. Zhuikova, M. “Slovnykova” anatomiia liudyny: osoblyvosti tlumachennia somatychnoi leksyky u slovnykakh ukrayinskoi, polskoi, rosiiskoi ta anhliiskoi mov. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia “Filolohiia”, 86, 87–95. https://doi.org/10.26565/2227-1864-2020-86-11 [in Ukrainian].
  15. Żmigrodzki, P. (2009). Najważniejsze zasady opisu znaczenia w “Wielkim słowniku języka polskiego”. Linguistica Copernicana, 1 (1), 183–197. https://doi.org/10.12775/LinCop.2009.010.

##submission.downloads##

Як цитувати

Жуйкова, М., & Свідзинська, О. (2023). Проблема словникового тлумачення імен натуроб’єктів у контексті даних асоціативного експерименту. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (9), 140–167. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.140-167

Номер

№ 9 (2023): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Семантика

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Marharyta Zhuikova, Olha Svidzynska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).