Зміни мовної ідентичності українців на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань кінця лютого — початку квітня 2022 р.)
DOI:
https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2023.9.72-98Ключові слова:
мовна ідентичність, українська мова, мовна ситуація, перехід на українську мову, дерусифікація, ціннісне ставлення до мови, об’єднавча функція мовиАнотація
У статті на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань простежено зміни в мовній ідентичності українців у перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. З’ясовано зміст поняття мовної ідентичності у його взаємозв’язку з іншими різновидами соціальної ідентичності, насамперед національною, та запропоновано його визначення. Виявлено головні тенденції у процесах мовної самоідентифікації українців, зумовлені геноцидальною війною, що полягають у переході великої кількості людей на українську мову, усвідомленні її ролі для збереження і розвитку Української держави та нації, відкиданні російських або змішаних російсько-українських форм мовного та культурного самовизначення, сприйнятті мови як розпізнавального маркера «свій — чужий» та засобу протистояння ворогу.
Посилання
- Akopov, P. (2022, February 26). Nastuplenie Rossii i novogo mira. RIA “Novosti”. https://web.archive.org/web/20220226224717/https://ria.ru/20220226/rossiya-1775162336.html [in Russian].
- Baxter, J. (2016). Positioning language and identity: Poststructuralist perspectives. In S. Preece (Ed.), The Routledge Handbook of Language and Identity (pp. 34–49). Routledge.
- Edwards, J. (2009). Language and identity: an introduction. Cambridge University Press.
- Farhat, S. (2018, February 21). ‘Our values, beliefs and identity’ are embedded within language, UNESCO says on Mother Language Day. UN News. https://news.un.org/en/story/2018/02/1003191.
- Hibernau, M. (2012). Identychnist natsii (P. Tarashchuk, Perekl.). Tempora [in Ukrainian].
- Ivanenko, I., & Shavardova, O. (2019). Tilo yak konotat opozytsii “svii” — “chuzhyi” (na materiali suchasnoi ukrainskoi prozy). Visnyk KNLU. Seriia Filolohiia, 22 (1), 38–44 [in Ukrainian].
- Masenko, L. (2020). Konflikt mov ta identychnostei u postradianskii Ukraini. TOV Vydavnytstvo “Klio” [in Ukrainian].
- Mykhalchuk, O. (2021). Movna identychnist etnichnykh spilnot u konteksti ukrainskoi movnoi sytuatsii. Studia Ukrainica Posnaniensia, IX/2, 37–49 [in Ukrainian].
- Nahorna, L. (2005). Identychnist natsionalna. U V. A. Smolii ta in. (Red.), Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 3, p. 416). Institute of History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine. Naukova dumka. http://www.history.org.ua/?termin=Identychnist_nacionalna [in Ukrainian].
- Nahorna, L. (2008). Rehionalna identychnist: ukrainskyi kontekst. Kuras Institute of Political and Ethnic Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
- Obraschenie Prezidenta Rossiyskoy Federatsii (2014, March 18). http://kremlin.ru/events/president/news/20603 [in Russian].
- Pavlenko, A., & Blackledge, A. (2004). Introduction: New theoretical approaches to the study of negotiation of identities in multilingual contexts. In A. Pavlenko & A. Blackledge (Eds.), Negotiation of identities in multilingual contexts (pp. 1–33). Multilingual Matters.
- Pidkuimukha, L. (2019). Movnostylistychni osoblyvosti filmu “Kiborhy” A. Seitablaieva. Ukrainska mova, 3, 108–123. https://doi.org/10.15407/ukrmova2019.03.108 [in Ukrainian].
- Pidkuimukha, L. (2022). The influence of language behaviour on the identity formation of the Ukrainian military. Cognitive Studies | Études cognitives, 2022 (22), Article 2643. https://doi.org/10.11649/cs.2643.
- Pidkuimukha, L., & Trach, N. (2019). “Us” versus “Them”: the image of Self and Other in Ukrainian fiction and non-fiction literature about the ongoing Russian-Ukrainian war. U H. Matsiuk, I. Mytnik, O. Novikova (Red.), Mova v suspilstvi: semantyka, syntaktyka, prahmatyka (Vol. I, pp. 131–147). Wydawnictwo KUL.
- Renchka, I. (2020). Movna povedinka ta movna stiikist ukraintsiv v umovakh rosiisko-ukrainskoi viiny (za romanom Tamary Horikha Zernia “Dotsia”). Ukrainska mova, 3, 75–91. https://doi.org/10.15407/ukrmova2020.03.075 [in Ukrainian].
- Reznik, O. (2022, July 24). Kolektyvna identychnist za umov viiny: vid kompleksu menshovartosti do natsii peremozhtsiv. Ilko Kucheriv “Democratic Initiatives” Foundation. https://dif.org.ua/article/kolektivna-identichnist-za-umov-viyni-vid-kompleksu-menshovartosti-do-natsii-peremozhtsiv [in Ukrainian].
- Ruda, O. (2021). Ridna mova vs mova povsiakdennoho spilkuvannia v otsinkakh ukraintsiv. Slavia Meridionalis, 21, 1–17, Article 2414. https://doi.org/10.11649/sm.2414 [in Ukrainian].
- Sergeytsev, T. (2022, April 3). Chto Rossiya dolzhna sdelat s Ukrainoy. RIA “Novosti”. https://glavcom.ua/pub/pdf/49/4935/ria_ru.pdf [in Russian].
- Shlikhta, N. (2004). “Greek Catholic” — “Orthodox” — “Soviet”: a symbiosis or a conflict of identities? Religion, State and Society, 32/3, 261–273.
- Sokolova, S. (2022). The problem of choosing the language of communication: Ukrainian realities. Cognitive Studies | Études cognitives, 2022(22), Article 2649. https://doi.org/10.11649/cs.2649.
- Shoste zahalnonatsionalne opytuvannia: Movne pytannia v Ukraini (19 bereznia 2022) (2022, March 25). Sotsiolohichna hrupa “Reitynh”. https://ratinggroup.ua/research/ukraine/language_issue_in_ukraine_march_19th_2022.html [in Ukrainian].
- Shrapova, A., Litvinenko, E., & Shakirova, D. (2019). Language identity and its context policies. Utopía y Praxis Latinoamericana, 24 (5), 44–50. https://www.redalyc.org/journal/279/27962050007/html/.
- Stadnik, I. (2015). Opozytsiia “svii/chuzhyi” u skladi kontseptu WAR/VIINA (na materiali poetychnykh tvoriv, prysviachenykh viiskovym podiiam v Ukraini, ta anhlomovnykh perekladiv). Odeskyi linhvistychnyi visnyk, 6 (2), 98–102 [in Ukrainian].
- Stanovyshche ukrainskoi movy v Ukraini u 2020 rotsi. Analitychnyi ohliad (2020, November 6). Prostir svobody. https://prostirsvobody.org/img/ck341/plugins/filemanager/browser/default/images/Stan.pdf [in Ukrainian].
- Troshchynskyi, V. P. (Red.). (2018). Formuvannia ukrainskoi identychnosti v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoretychni i politychni aspekty. National Academy for Public Administration under the President of Ukraine [in Ukrainian].
- U Rosii zaiavyly, shcho prodovzhuvatymut “zakhyshchaty rosiiskomovnykh” (2020, February 7). UNIAN News Agency. https://www.unian.ua/russianworld/10863920-u-rosiji-zayavili-shchoprodovzhuvatimut-zahishchati-rosiyskomovnih.html [in Ukrainian].
- Ukrainska mova dominuie v osviti, kinoprokati, knyhovydanni ta radio, ale zdaie pozytsii na telebachenni y u sferi posluh (2019, November 8). Prostir svobody. https://prostirsvobody.org/news/0/539/ [in Ukrainian].
- Ukrainska mova zavoiovuie efir (2018, November 8). Prostir svobody. https://prostirsvobody.org/news/0/538/ [in Ukrainian].
- Ukraintsi pidtrymuiut zmitsnennia pozytsii ukrainskoi movy, ale v bahatokh sferakh i dali dominuie rosiiska (2017, November 8). Prostir svobody. https://prostirsvobody.org/news/0/536/ [in Ukrainian].
- Vizuette, J. (2022, June 6). Language and identity: the construction of the self. Arcadia. https://www.byarcadia.org/post/interaction-between-language-and-society-101-language-and-identity.
- Yakubova, L. (2019). Natsionalni menshyny Ukrainy: poshuky mistsia v modernomu ukrainskomu proekti. U 100-richchia derzhavnoho orhanu z pytan etnopolityky v nezalezhnii Ukraini yak istoriia zakhystu natsionalnykh menshyn: derzhavni instytutsii ta mizhnatsionalni vidnosyny — dosvid, vyklyky, zavdannia (pp. 91–113). Dukh i Litera [in Ukrainian].
- Zhang, Z. (2020, February 4). Linguistic identity and language portrait. Terminology Coordination Unit of the European Parliament. https://termcoord.eu/2020/02/linguistic-identity-and-languageportrait/.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Inna Renchka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).