Утвердження національної ідентичності в сучасних перейменуваннях (на матеріалі українського урбанонімікону)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2022.8.37-62

Ключові слова:

власна назва, урбанонім, перейменування, ідентичність, маркери національної ідентичності

Анотація

У статті розглянуто 1225 урбанонімів до та після процесу перейменування, розпочатого у квітні–серпні 2022 року на всій території України під впливом утвердження української національної ідентичності й унаслідок дерусифікаційних, декомунізаційних і деколонізаційних процесів у культурі та публічному просторі, що широко охопили все українське суспільство внаслідок широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року. Аналіз урбанонімів відповідно до маркерів національної ідентичності дав змогу виявити основні тенденції у зміні сучасного урбанонімікону.

Біографії авторів

Людмила Кравченко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Людмила Кравченко– кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна)

lutwins@ukr.net

Христина Петрів, кандидат філологічних наук, незалежний дослідник

Христина Петрів – кандидат філологічних наук (Україна)

petriv.xr@gmail.co

Посилання

  1. Bachynskyi, Yu. O. (1924). Ukrayina irredenta. Vydavnytsvo ukrayins’koyi molodi [in Ukrainian].
  2. Demydenko, O. (2015). Natsionalna identychnist: linhvosemiotychnyi aspekt [National identity: linguosemiotic approach]. Mova i suspilstvo [Language and society], 6, 70–76 [in Ukrainian].
  3. Homaniuk, M. A. (2017). Dekomunizatsiini modeli pereimenuvannia naselenykh punktiv Pivdnia Ukrainу (na prykladi Khersonskoi oblasti) [Decommunisation patterns of renaming settlements in the South of Ukraine (the case of Kherson region)]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia “Heohrafichni nauky” [Scientific Bulletin of Kherson State University. Geographical Sciences Series], 6, 30–37 [in Ukrainian]. https://gj.journal.kspu.edu/index.php/gj/article/view/6/4.
  4. Ivanenko, O. V. (2016). Nazvy poselen Sumshchyny. Istoryko-etymolohichnyi slovnyk [Names of Sumshchyna settlements: historical and ethymological dictionary]. KMM [in Ukrainian].
  5. Kovtiukh, S. (2017). Sotsioonomastychni aspekty pereimenuvalnykh protsesiv v Ukraini. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Movoznavstvo [The Scientific Issues of Ternopil National Pedagogical University. Series: Linguistics], 1, 160–165 [in Ukrainian].
  6. Kravchenko, L. (2019). Renaming in modern Ukrainian urbanonymy (based on the street names of the city of Kyiv). Acta onomastica, LX (2), 240–252.
  7. Kravchenko, L. (2019). Suchasni ukrainski oikonimy ta urbanonimy u svitli pereimenuvan [Modern Ukrainian oikonyms and urbanonyms in the light of renaming]. In Konvergencie a divergencie v propriálnej sfére 20. slovenská onomastická konferencia, Banská Bystrica 26.–28, júna 2017, zborník referátov (s. 233–249). Vydavateľstvo SAV, CSČ232 SAV [in Ukrainian].
  8. Kravchenko, L. O. (2021). Ukrainska mova yak zasib ob’iednannia suspilstva i yak chynnyk natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Ukrainian Language as a Means of Unification of Society and a Factor of National Security of Ukraine]. Ukrainske movoznavstvo [Ukrainian Linguistics], 1 (51), 5–27 [in Ukrainian]. https//doi.org/10.17721/um/51
  9. Kravchenko, L., & Petriv, K. (2021). Preservation of Historical Memory in Returning of Former Names to Ukrainian Villages. In Anaphora: Legacy and Memory, ed. by Robert B. Galin (pp. 159–174). London Centre for Interdisciplinary Research.
  10. Kravchenko, L., & Romaniuk, Yu. (2017). Pereimenuvannia vulyts i provulkiv u Romanivskomu raioni Zhytomyrskoi oblasti [Renaming streets and alleys in Romaniv district of Zhytomyr region].
  11. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Movoznavstvo [The Scientific Issues of Ternopil National Pedagogical University. Series: Linguistics], 1, 184–189 [in Ukrainian].
  12. Luchyk, V. (2009). Pryncypy j kryteriji nominaciji ta vidnovlennja istorychnykh nazv u toponimiji Ukrajiny [Principles and criterions of Nomination and Renewal of Historical names in Toponymy of Ukraine]. Ukrajinsjka mova [Ukrainian language], 4, 28–33 [in Ukrainian].
  13. Masenko, L. T. (2020). Konflikt mov ta identychnostei u postradianskii Ukraini [The conflict of languages and identities in the post-soviet Ukraine]. TOV Vydavnytstvo “Klio” [in Ukrainian].
  14. Petriv, Kh. V. (2019). Kontseptosfera natsionalnoi identychnosti ta yii movna obiektyvatsiia v publitsystychnykh tekstakh Oksany Pakhlovskoi [The Conceptosphere of National Identity and its Language Objectivation in Oksana Pakhlovska’s Social and Political Essays] [Candidate’s thesis, Taras Shevchenko National University of Kyiv].
  15. Рláčníková, M. (2019). Jan Palach Square – urbanonym as a symbol of public protest. Acta onomastica, LX (1), 85–93.
  16. Romaniuk, Yu. (2018). Leksychna baza vidonimnykh ubranonimiv (na materiali urbanonimii Zhytomyrskoi oblasti) [The lexical base of urbanonyms, formed on the basis of onyms (on the material of the urbanonymy of Zhytomyr region)]. Ukrainske movoznavstvo [Ukrainian Linguistics], 2 (48), 96–102 [in Ukrainian].
  17. Smit, E. (1994). Natsionalna identychnist [National Identity]. Osnovy [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Як цитувати

Кравченко, Л., & Петрів, Х. (2022). Утвердження національної ідентичності в сучасних перейменуваннях (на матеріалі українського урбанонімікону). Мова: класичне - модерне - постмодерне, (8), 37–62. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2022.8.37-62

Номер

№ 8 (2022): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Постколоніальні студії

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Liudmyla Kravchenko, Khrystyna Petriv

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).