Сучасні підходи до аналізу імплікатур (Рецензія на Zufferey, S., Moeschler, J., & Reboul, A. (Eds.). (2019). Implicatures. Cambridge University Press. 251 p.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2021.7.163-167

Анотація

Рецензія на: Zufferey, S., Moeschler, J., & Reboul, A. (Eds.). (2019). Implicatures. Cambridge University Press. 251 p.

Біографія автора

Марія Чадюк, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

аспірантка кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія»

m.chadiuk@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Cummins, C., & Katsos, N. (2009). Introduction. In C. Cummins, & N. Katsos (Eds.), The Oxford Handbook of Experimental Semantics and Pragmatics (pp. 1–6). Oxford: Oxford University Press.
  2. Huang, Y. (Ed.). (2017). Oxford Handbook of pragmatics. Oxford: Oxford University Press.
  3. Ward, G. L., & Horn, L. R. (Eds.). (2004). The handbook of pragmatics. Oxford: Blackwell.

##submission.downloads##

Як цитувати

Чадюк, М. (2021). Сучасні підходи до аналізу імплікатур (Рецензія на Zufferey, S., Moeschler, J., & Reboul, A. (Eds.). (2019). Implicatures. Cambridge University Press. 251 p.). Мова: класичне - модерне - постмодерне, (7), 163–167. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2021.7.163-167

Номер

№ 7 (2021): «Мова: класичне – модерне – постмодерне»

Розділ

Рецензії

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Mariia Chadiuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).