Когнітивні мапи дискурсів політичних маніфестів британської консервативної і австралійської ліберальної партій
DOI:
https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2021.7.35-49Ключові слова:
когнітивні мапи, дискурс-аналіз, оброблення інформації, політична комунікація, стратегії побудови дискурсу, тактики побудови дискурсуАнотація
Постановка проблеми. Когнітивні мапи (КМ) – це дискурсивна когнітивно-орієнтована форма реалізації панівних і повторюваних комунікативних стратегій у дискурсі. Когнітивна схема (КС) – це дискурсивна когнітивно-орієнтована форма реалізації панівних і повторюваних тактик у дискурсі.
Мета статті. Метою дослідження є аналіз та порівняння використання КМ і КС в онлайн-маніфестах британської консервативної та австралійської ліберальної політичних партій станом на вересень 2021 р.
Методи дослідження. Дослідження було проведено в рамках соціокогнітивного дискурс-аналізу. Для опису комунікативної стратегії і комунікативної тактики порівняння було застосовано метод міжпропозиційних семантичних відношень.
Основні результати дослідження. Дискурсивна когнітивна структура досліджуваних маніфестів характеризується різним набором КМ на рівні комунікативних стратегій і дещо схожим набором КС на рівні комунікативних тактик. У маніфесті британської консервативної партії використано такі КМ, як причина-наслідок, прогнози на майбутнє, особистість, людський інтерес та емпатія, норми поведінки. Натомість у маніфесті австралійської ліберальної партії використано такі КМ, як порівняння, організація, особистість і прості судження. Зазначимо, що комунікативну стратегію і комунікативну тактику порівняння використано в КМ і КС відповідно в маніфесті австралійської ліберальної партії. Визначено, що досліджувані маніфести відрізняються глобальними темами, серед яких лише три є однакові, а саме: освіта, економіка і здоров’я.
Висновки і перспективи. Результати дослідження свідчать, що незважаючи на спорідненість між політичними дискурсами Великої Британії та Австралії існують істотні відмінності в організації інформації в онлайн-маніфестах досліджуваних партій для відповідного впливу на електорат.
Посилання
- Chen, P., Gibson, R., & Geiselhart, K. (2006). Electronic democracy? The impact of new communications technologies on Australian democracy. The Australian National University.
- Dijk, van T. A. (2011a). Issues in functional discourse analysis. In H. Pinkster, & I. Genee (Eds.), Unity in Diversity: Papers Presented to Simon C. Dik on his 50th Birthday (pp. 27–46). Berlin, Boston: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110847420.27
- Dijk, van T. A. (2011b). News analysis: Case studies of international and national news in the press. Routledge.
- Dijk, van T. A. (2016). Sociocognitive discourse studies. In J. Richardson, & J. Flowerdew (Eds.), Handbook of discourse analysis (pp. 26–43). London: Routledge.
- Dijk, van T. A., & Kintsh, W. (1983). Strategies of discourse comprehension. New York: Academic Press.
- Eco, U. (1979). The role of the reader: Explorations in the semiotics of texts. Bloomington: Indiana
- University Press.
- Gibbons, S. (2019, July 14). Cognitive maps, mind maps, and concept maps: definitions. Nielsen Norman Group. Retrieved from https://www.nngroup.com/articles/cognitive-mind-concept/.
- Graber, D. (2004). Mediated politics and citizenship in the twenty-first century. Annual review of psychology, 55, 545–571. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.141550
- Graber, D. (1984). Processing the news: How people tame the information tide. Longman.
- Johnson-Laird, P. N. (1989). Mental Models. In Foundations of Cognitive Science (pp. 469–499). Cambridge (Mass.), London: MIT press.
- Kuranova, S. (2018). Stratehiyi, taktyky ta pryyomy movlennyevoyi diyal’nosti yak komponent modelyuvannya dyskurs-portreta movnoyi osobystosti [Strategies, tactics and ways of speech activity as a component of modelling of discourse portrait of language personality]. Mova: klasychne – moderne – postmoderne [Language: classic – modern – postmodern], 4, 33–47 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-92812018156148
- Riabokon, H. L. (2016). Teoriya freymiv kriz’ pryzmu prahma-semantychnoyi pobudovy dyskursu [Theory of frames through the prism of pragma-semantic structure of discourse]. Naukovi zapysky NaUKMA. Filolohichni nauky (Movoznavstvo) [Academic notes of NaUKMA. Philology (Linguistics)], 189, 76–82. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAfn_2016_189_17 [in Ukrainian].
- Shevchenko, I. S. (2015). Diskurs kak kognitivno-kommunicativnyi fenomen: edinicy i kategorii [Discourse as cognitive-communicative phenomenon: units and categories]. Lingvisticheskie issledovanija: sbornik statey EGU, 5, 146–158 [in Russian].
- Tenbrink, T. (2020). Cognitive discourse analysis: An introduction. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108525176
- Tolman, E. C. (1948). Cognitive maps in rats and men. The Psychological Review, 55 (4), 182–208.
- Zernetska, O. V. (2017). Hlobal’na komunikarsiya: monohrafiya [Global communication: monography]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
- Zernetskyi, P. V. (1992). Riechievoie obshchieniye na anhliyskom iazykie (Kommunikativno-funktsionalnyi analiz diskursa) [Speech communication in English (Communicative-functional discourse analysis)]. Kiev: Lybid [in Russian].
- Zernetsky, P., & Kucherova, O. (2020). Semantic structures of the American blog discourse. Mova: klasychne – moderne – postmoderne [Language: classic – modern – postmodern], 6, 5–16. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.5-16
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Pavlo Zernetsky, Olena Kucherova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).