Ми замість я: семантика і прагматика
DOI:
https://doi.org/10.18523/lcmp2522-92812017123389Ключові слова:
категорія персональності, семантика, прагматика, семантико-прагматичний варіант, перша особа, мовецьАнотація
У статті проаналізовано семантико-прагматичні варіанти значення першої особи, що виникають унаслідок взаємодії категорій персональності та числа. Виокремлено ми авторське, царське, скромне, родинне, батьківське (опікунське), корпоративне, ми соціальної вагомості, ідеологічне, універсальне (філософське), ми привілейованої групи.Посилання
- Bacevych F. S. Narysy z linhvistychnoyi prahmatyky (Essays on linguistic pragmatics). L'viv: PAYIS.
- Benvenist, Еmile. Obshchaia lingvistika (General linguistics). Moskva: Editorial URSS, 2002.
- Graneva, Irina. “Mestoimenie my v sovremennom russkom jazyke: kommunikativno-pragmaticheskij podhod (The pronoun in modern Russian).” Diss. Lobachevsky University of Nizhni Novgorod, 2009. Abstract.
- Graneva, Irina. “O referentnom i nereferentnom upotreblenii mestoimenija my (On the reference and non-referential use of the pronoun мы)”. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo. Filologija. Iskusstvovedenie (Vestnik of Lobachevsky University of Nizhni Novgorod. Philology. History of Art) 4 (2008): 206-209.
- Gronskaja, Natal'ja, and Valerij Zusman, and Tat'jana Batishheva. “Sopostavlenie totalitarnyh diskursov: tri ritora, tri teksta, tri jazyka (Comparison of totalitarian discourses: three rhetoric, three texts, three languages)” [Virtual Resource] Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo (Vestnik of Lobachevsky University of Nizhni Novgorod) 1/2 (2013): 56–62. Access Mode : URL : http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99999999_West_2013_1%282%29/11.pdf.
- Himik, Vasilij. “Kategorija subjektivnosti i ejo vyrazhenie v russkom jazyke Category of the subjectivity and its expression in Russian”. Leningrad: Izd-vo Leningradskogo un-ta, 1990.
- Ivanov, Vjacheslav. “Izbrannye trudy po semiotike i istorii kul'tury (Selected Works on Semiotics and Cultural History)”. Vol.1. Moskva: “Shkola Jazyki russkoj kul'tury”, 1998.
- Karasik, Vladimir. “Jazyk social'nogo statusa (Language of social status)”. Moskva: Gnozis, 2002.
- Kordić, Snježana. “Personal- und Reflexivpronomina als Träger von Personalität”. Personalitat und Person. Wiesbaden : Harrassowitz Verlag, 1999. 125-154.
- Maytinskaya, Klara. “Mestoimenija v jazykah raznyh sistem (Pronouns in the languages of different systems).” Moskva: LIBROKOM, 2009.
- Matviyas, Ivan. “Syntaksys zajmennykiv v ukrayinskij movi (Syntax of pronouns in Ukrainian)”. Kyiv: AN URSR, 1962.
- Nayenko, Galy`na. “Adresantnist` naukovykh tekstiv seredn`oukrayins`kogo periodu (Addressing the scientific texts of the Middle Ukrainian period)” Ukrayins'ka mova (Ukrainian language) 2 (2012): 112-128.
- Sulyma, Mykola. Ukrayins`ka fraza (Ukrainian phrase. Short essays) Kharkiv: Rukh, 1928.
- Uspenskiy, Boris. “Ego Loguens: Jazyk i kommunikacionnoe prostranstvo (Ego Loguens: Language and communication space).” Moskva: Rossijskij gos. gumanit. un-t, 2007.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Nataliya Yasakova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.
б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.
в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).