Мовне законодавство України, Грузії та Молдови: порівняльний аспект

Автор(и)

  • Nadiya Trach Гіссенський університет імені Юстуса Лібіха, Німеччина

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-92812017123379

Ключові слова:

мовне законодавство, мовна політика пострадянських країн, державна мова, мови національних меншин

Анотація

У статті висвітлено особливості мовного законодавства трьох пострадянських країн – України, Грузії та Молдови. Окреслено історичну перспективу мовно-політичного дискурсу з часів розпаду Радянського Союзу. Особливу увагу приділено конституційному затвердженню статусу державних мов, нещодавньо ухваленим чи напрацьованим законам та законопроектам, ролі конституційних судів у регулюванні мовного питання. На додаток, розглянуто специфіку регулювання вжитку мов національних меншин.

Біографія автора

Nadiya Trach, Гіссенський університет імені Юстуса Лібіха

Кандидат філологічних наук, науковий співробітник, докторант Інституту славістики

Посилання

  1. Hogan-Brun, Gabrielle and Svitlana Melnyk. “Language policy management in the former Soviet sphere”. The Cambridge Handbook of Language Policy, ed. by B. Spolsky. Cambridge: University Press, 2012. 593-604.
  2. Moser, Michael. Language policy and the discourse on languages in Ukraine under president Viktor Yanukovych (25 February 2010 – 28 October 2012). Stuttgart: Ibidem-Verlag, 2013.
  3. Pavlenko, Aneta. “Language rights versus speakers’ rights: on the applicability of Western language rights in Eastern European contexts”. Language Policy 10 (2011): 37-58.
  4. Savski, Kristof. “State Language Policy in Time and Space: Meaning, Transformation, recontextualisation”. Barakos E., Unger J. W. Discursive Approaches to Language Policy. London: Palgrave Macmillan, 2016. 51-70.
  5. Wardhaugh, Ronald, and Jannet Fuller. An Introduction to Sociolinguistics, Willey-Blakwell, Inc., 2015.
  6. Kyrylko, Daryna. “Politychnyy aspekt vidnosyn krayin-chleniv GUAM iz Yevropeys'kym Soyuzom (Political Aspect of the Relations GUAM countries-members with the European Union)„. Naukovyy visnyk Dyplomatychnoyi akademiyi Ukrayiny. 23/2 (2016): 120-126.
  7. Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi za konstytutsiynymy podannyamy 51 narodnoho deputata Ukrayiny pro ofitsiyne tlumachennya polozhen' statti 10 Konstytutsiyi Ukrayiny shchodo zastosuvannya derzhavnoyi movy orhanamy derzhavnoyi vlady, orhanamy mistsevoho samovryaduvannya ta vykorystannya yiyi u navchal'nomu protsesi v navchal'nykh zakladakh Ukrayiny (sprava pro zastosuvannya ukrayins'koyi movy). http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-99. Web. 25 Aug. 2017.
  8. Moldova vyznala rumuns'ku movu derzhavnoyu (Moldova has recognized Romanian as state language), https://www.radiosvoboda.org/a/25191447.html. Web. 1 Aug. 2017.
  9. Parlamenty Ukrayiny, Moldovy i Hruziyi zaklykaly Yevroparlament vidkryty perspektyvu vstupu do YeS (Parliaments of Ukraine, Georgia and Moldova called Europarliament to open perspective of joining EU) – zayava. https://www.radiosvoboda.org/a/news/28598035.html. Web. 5 Aug. 2017.
  10. Semenova, Yu. and Hrabs'ka, A. Moldova zahovoryla rumuns'koyu movoyu. http://www.dw.com/uk/молдова-заговорила-румунською-мовою/a-17306178. Web. 14 Aug. 2017.
  11. Turkova, K. Moldova: odna mova – dva imeni (Moldova: one language – two names). https://hromadske.ua/posts/moldovska-mova. Web. 10 Aug. 2017.
  12. Ukrayina, Hruziya ta Moldova razom z YeS formuvatymut' druhyy etap polityky «Skhidnoho partnerstva» – Poroshenko. (Ukraine, Georgia and Moldova together with EU will from policy of “Eastern Parthership” – Poroshenko) https://www.unian.ua/politics/2034451-ukrajina-gruziya-i-moldova-razom-z-es-formuvatimut-drugiy-etap-politiki-shidnogo-partnerstva-poroshenko.html. Web. 10 Aug. 2017.

##submission.downloads##

Як цитувати

Trach, N. (2017). Мовне законодавство України, Грузії та Молдови: порівняльний аспект. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (3). https://doi.org/10.18523/lcmp2522-92812017123379

Номер

№ 3 (2017): Мова: класичне - модерне - постмодерне

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Nadiya Trach

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).