Мова: класичне - модерне - постмодерне

Відображення стереотипних уявлень про жінок у пареміях: польсько-українські паралелі

2024-12-23T20:27:50+02:00

У статті на фразеологійно-паремійному матеріалі польської та української мов здійснено порівняльний аналіз стереотипних уявлень про жінок. Виокремлено стереотипні погляди на риси характеру представниць жіночої статі, їхнє ставлення до своєї зовнішності, створення сімʼї. Визначено типові риси характеру, приписувані жінкам, схарактеризовано засоби їх вербалізації. Стереотипну оцінку розумових здібностей, фізичної сили та витривалості представниць жіночої статі, віддзеркалену в прислівʼях і приказках, трактовано як неоднозначну. Зʼясовано відмінності у стереотипних уявленнях про жінок у польській і українській культурах.

Відтворення символів поезії Любові Якимчук в англійському перекладі (на прикладі збірки «Абрикоси Донбасу»)

2024-12-23T20:54:41+02:00

У статті проаналізовано особливості англомовного перекладу символів, представлених у поезіях збірки Любові Якимчук «Абрикоси Донбасу». З’ясовано, що переважна більшість символів є контекстуально-обумовленими, тобто пов’язаними або з географічними, або з історичними, або з культурними особливостями, що значно ускладнило процес їх перекладу. Окремі труднощі викликали символи, що базуються на фонографічних особливостях української мови, що зробило їх майже неперекладними з погляду форми і призвело до часткової втрати смислу.

Поняття рідної мови у свідомості внутрішньо переміщених українців: трактування, переосмислення

2024-12-23T16:37:24+02:00

Статтю присвячено аналізу поняття «рідна мова» у свідомості українців. Основою дослідження стали мовні біографії тимчасово внутрішньо переміщених осіб. Зафіксовано, що багато раніше російськомовних українців після початку повномасштабного вторгнення Росії переосмислили своє розуміння рідної мови й почали вважати рідною українську мову. З’ясовано, що на сучасному етапі рідна мова часто виступає елементом самоідентифікації громадян.

Лінгвістичний ландшафт міста у стані війни

2024-12-23T14:12:32+02:00

На сьогодні все ще немає системних праць, які б розглядали власні назви міських об’єктів крізь призму війни. Запропоновані дослідження здійснюють спробу зрозуміти, наскільки важливим є правильно вибудуваний лінгвістичний, чи точніше урбанонімний, ландшафт міста з огляду на війну. Метою статті є показати, як власна назва, вписана у життєвий простір, бере участь у війні; як може слугувати засобом впливу; як може перетворитися на інструмент перемоги або поразки. З цією метою використано положення теорії критичної топонімії, комеморативної теорії, теорії безпекових студій. Застосовано описовий, контент-аналіз, дискурс-аналіз, аксіологічний дослідницькі методи. Аналіз зв’язку мови з простором засвідчує, що значення має не лише мова як така, а й символічний зміст, зазвичай закодований у назвах різних об’єктів міського простору.

Термінологічний збірник Міністерства шляхів (1918): погляд із позицій ХХІ століття

2024-12-23T14:42:48+02:00

Матеріалом дослідження є лексикографічна пам’ятка української мови початку ХХ ст. — «Термінольоґічний збірник Міністерства Шляхів. Ч⁰1» (Київ: Друкарня Міністерства Шляхів, 1918. 64 сторінки), що вводиться в лінгвістичний обіг уперше.
Збірник-словник проаналізовано в аспекті мовної політики і мовного планування УНР. Лексичний матеріал описано під кутом зору українського мовомислення початку ХХ ст. Особливу увагу звернуто на правописну практику пам’ятки, адже йдеться про період пошуків єдиної правописної системи для всеукраїнської літературної мови. Встановлено значення збірника для вітчизняного термінознавства і лексикографії відповідного часу.

Новаторська лексикографічна праця для навчання української мови як іноземної та поширення знань про Україну у світі

2024-12-23T22:41:44+02:00

Новаторська лексикографічна праця для навчання української мови як іноземної та поширення знань про Україну у світі (Рецензія на: Shevchuk, Yuri I. (2022). Ukrainian-English collocation dictionary for students of Ukrainian (Шевчук, Юрій І. Українсько-англійський комбінаторний словник). Second printing (corrected). New York: Hippocrene Books, Inc., 970 p.)

Чи можливо запланувати майбутнє?

2024-12-23T22:55:53+02:00

Чи можливо запланувати майбутнє? (Рецензія на: Селігей, Пилип. Українська мова у 2222 році: Вступ до лінгвофутурології. (2023). URL: https://akademperiodyka.org.ua/uk/books/seligei/)

Сучасні підходи до навчання української мови як іноземної

2024-12-23T23:09:48+02:00

Сучасні підходи до навчання української мови як іноземної (Shevchuk, Yuri I. (2022). Beginner’s Ukrainian: with interactive online workbook (Шевчук, Юрій І. Українська мова для початківців). Third integrated edition. New York: Hippocrene Books, Inc.)

Фреймінг міжнародних злочинів у заявах прокурора щодо ситуації в Україні

2024-12-23T20:03:44+02:00

Статтю присвячено дослідженню лінгвістичного фрейму щодо міжнародних тяжких злочинів, учинених російськими агресорами, у заявах прокурора Міжнародного кримінального суду стосовно ситуації в Україні. Лінгвістичний аналіз базується на риторичній версії фреймінг-аналізу з метою дослідження риторичних прийомів, які використовує прокурор.

Національні назви футбольних понять у першому українському підручнику з футболу «Копана (Association Football)» Володимира Лаврівського (Львів, 1900 р.)

2024-12-23T17:55:06+02:00

У статті проаналізовано українські футбольні назви, вжиті в першому українському підручнику з футболу «Копана (Association Football)» Володимира Лаврівського. Автор дотримувався національного підходу до творення українських назв футбольних понять: надавав загальновживаним словам термінного змісту, створював нові футбольні номінації з питомих ресурсів, позичав поодинокі найменування із чужих мов і конструював гібридні назви. Велика кількість синонімічних найменувань свідчить про пошук найвдаліших відповідників для називання футбольних понять українською мовою.

Проблемні випадки творення фемінітивів у корпусі й словнику

2024-12-23T18:20:09+02:00

У статті на матеріалі вибраних словників і корпусів розглянуто низку випадків, коли творення фемінітивів спричинює труднощі. Порівняно результати опитування й корпусного аналізу. Виявлено ті фемінітиви, щодо яких зафіксовано збіжність даних, і вказано на досі не розв’язані випадки конкуренції. Сформульовано висновок про доцільність поєднання цих шляхів отримання даних у дослідженнях і лексикографічному описі динамічних ділянок лексикону.

Способи подолати наслідки владного втручання в граматичну систему української мови

2024-12-23T21:12:11+02:00

У статті досліджено наслідки владного втручання у структуру української мови, що тривало з 1933 до 1991 р. Показано, що найбільшої шкоди завдано не забороною питомої лексики, а глибинним зросійщенням українського синтаксису і морфології через запровадження 1933 р. 12 репресивних приписів Наркомосу УСРР. Визначено дві основні вади сучасного українського синтаксису, зумовлені цими приписами: уживання дієслів на ‑ся в пасивному значенні і діяча в орудному відмінку. Описано спроби наблизити систему українських дієприкметників до російської, увівши до «Українського правопису» 1933 р. і проєктів правопису 1938 й 1940 рр. різновиди дієприкметників на ‑чий, ‑щий, ‑ший і ‑мий; унаслідок цього досі не вдалося цілком позбутися дієприкметників на ‑чий. Для подолання наслідків владного втручання в граматику української мови запропоновано повернути в сучасні академійні граматики, шкільні та вишівські підручники примусово вилучені прескриптивні норми, а також затвердити їх як граматичний стандарт української мови.