Мова: класичне - модерне - постмодерне

Синонімія в українській мові і проблеми суржику (на прикладі синонімійного ряду зі значенням ‘мабуть’)

2024-01-24T10:18:58+02:00

У статті на базі основних лексикографічних праць ХІХ–ХХ ст., корпусу ГРАК, матеріалів Атласу української мови, діалектних хрестоматій тощо здійснено зіставний лексикографічний синхронно-діахронний аналіз значень лексеми ‘мабуть’; на прикладі конкуренції ‘мабуть/навєрно’ розглянуто причини, що сприяють затриманню в сучасному розмовному мовленні чужих елементів.

Зміни мовної ідентичності українців на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань кінця лютого — початку квітня 2022 р.)

2024-01-24T11:21:24+02:00

У статті на матеріалі соціальних мереж та інтернет-видань простежено зміни в мовній ідентичності українців у перші тижні повномасштабної війни Росії проти України. З’ясовано зміст поняття мовної ідентичності у його взаємозв’язку з іншими різновидами соціальної ідентичності, насамперед національною, та запропоновано його визначення. Виявлено головні тенденції у процесах мовної самоідентифікації українців, зумовлені геноцидальною війною, що полягають у переході великої кількості людей на українську мову, усвідомленні її ролі для збереження і розвитку Української держави та нації, відкиданні російських або змішаних російсько-українських форм мовного та культурного самовизначення, сприйнятті мови як розпізнавального маркера «свій — чужий» та засобу протистояння ворогу.

Перехід молоді на українську: причини, труднощі, мета

2024-01-24T11:45:36+02:00

У статті на матеріалі мовних біографій виявлено чинники, що сприяють переходу молоді на українську мову, та труднощі під час нього. З’ясовано, що найсильнішим стимулом до переходу на українську стала російська агресія проти України. Зафіксовано посилення зв’язку між спілкуванням українською мовою та національною самоідентифікацією, а також зміну ставлення російськомовних до тих, хто перейшов на українську.

Проблема словникового тлумачення імен натуроб’єктів у контексті даних асоціативного експерименту

2024-01-24T13:30:18+02:00

У статті розглянуто доцільність використання даних вільних асоціативних експериментів для корекції зони тлумачення в загальних (нетермінологічних) словниках. Автори, аналізуючи асоціативне поле слова-стимулу комета, доходять висновку, що інформація про цей натуроб’єкт, набута носіями лінгвокультурної свідомості, є комбінацією фрагментів наукової та наївної картини світу.

Маркування джерела інформації в мові: термінологійний аспект

2024-01-24T14:08:58+02:00

У статті розглянуто найпоширеніші терміни на позначення вербалізації джерела інформації в мові («евіденційність», «засвідченість», «переповідність», «дубітатив» тощо) та здійснено спробу класифікувати їх з огляду на їхню прийнятність для опису певних фрагментів мовної дійсності. Основним інструментом аналізу зазначених термінів послугувала шкала «“абсолютна” евіденційність — епістемійна модальність», створена в результаті опису семантичного обсягу категорії «вербалізація джерела інформації в мові».

Мовні засоби переконання в туристичній рекламі

2024-01-24T12:24:42+02:00

У статті описано основні мовні засоби у текстах туристичної реклами. Зібрані дані свідчать, що застосування мовних засобів у рекламних оголошеннях у галузі туризму та в інших сферах має багато спільних рис. Водночас мовні засоби у текстах рекламних оголошень мають за мету створення привабливого та більш чіткого образу конкретної туристичної локації. Також показано, що поєднання мовних засобів із додатковою інформацією сприяє їх ефективності для досягнення рекламних цілей.

Топоніми як конструкти мілітарного простору в українському поетичному дискурсі 2022–2023 років

2024-01-24T13:10:53+02:00

У статті з’ясовано роль топонімів у побудові мілітарного простору сучасного українського поетичного дискурсу. Визначено основні розряди цих власних назв-конструктів, які структуруються в опозицію «свій — ворожий» / «свій — чужий» та здебільшого актуалізують семантику мучеництва, страждання, смерті, часто на тлі сакралізації. Простежено напрями реалізації набутих упродовж повномасштабної збройної агресії РФ конотем і символічних значень топонімів, стилістичні засоби надання їм більшої експресії.

Вербалізація альтернативної наукової позиції в тоталітарному дискурсі

2024-01-24T09:28:26+02:00

Статтю присвячено аналізові комунікативних практик, які застосовували українські мовознавці в радянські часи, щоб висловити свою наукову позицію, яка не збігалася з офіційним знанням / канонізованою теорією. Аналіз проведено на матеріалі теоретичних відомостей про вокатив і засоби вираження звертання, викладених у граматиках української мови для вищої школи, опублікованих протягом 1933–1991 рр. Показано, що автори деяких підручників свою кваліфікацію вокатива як повноцінного відмінка, яка суперечила офіційному знанню, висловлювали імпліцитно, вдаючись до евфемізації, зайвого синтаксичного ускладнення, розщеплення номінацій. Щоб не сприяти розхитуванню норми щодо вираження звертання, деякі автори, окреслюючи це питання, замість терміна «називний відмінок» уживали описові конструкції, що містили слово «називний», проте прямо на нього не вказували. З’ясовано, що особливість академічного альтернативного дискурсу тоталітарної доби полягає у тому, що він функціював у межах офіційного.

Національне ми в українських медіатекстах 2022 року: конструювання ідентичності під час антиколоніальної війни

2024-01-24T09:55:31+02:00

Проаналізовано функціювання національного ми в текстах журналу «Український тиждень», оприлюднених упродовж 2022 р. Виокремлено семантичні зони, пов’язані з дискурсивним конструюванням української ідентичності. На спосіб її вибудовування вплинула потреба протидіяти російським імперським наративам і оборонятися від збройного вторгнення Росії.