Чи можливе розв’язання мовного конфлікту в Україні? Рецензія на: Масенко, Л. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. Київ : Кліо, 2020. 176 с.

Автор(и)

  • Nadiya Kiss кандидат філологічних наук, наукова співробітниця Інституту славістики Гіссенського університету імені Юстуса Лібіха, Germany https://orcid.org/0000-0002-2077-7605

DOI:

https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.187-192

Анотація

Рецензія на: Масенко, Л. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. Київ : Кліо, 2020.

Матеріал надійшов 03.09.2020176 с.

Посилання

  1. Darquennes, J. (2015). Language conflict research: a state of the art. International Journal of the Sociology of Language, 235, 7–32.
  2. Farrell, H., & Drezner, D. W. (2008). The power and politics of blogs. Public Choice, 134, 15–30.
  3. Masenko, L. (2020). Konflikt mov ta identychnostej u postradjanskij Ukrajini. Kyiv: Klio [in Ukrainian].
  4. Spolsky, B. (2009). Language management. Cambridge University Press.

##submission.downloads##

Як цитувати

Kiss, N. (2021). Чи можливе розв’язання мовного конфлікту в Україні? Рецензія на: Масенко, Л. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні. Київ : Кліо, 2020. 176 с. Мова: класичне - модерне - постмодерне, (6), 187–192. https://doi.org/10.18523/lcmp2522-9281.2020.6.187-192

Номер

№ 6 (2020): Мова: класичне – модерне – постмодерне

Розділ

Рецензії

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Nadiya Kiss

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).